Розмова в Чернігівській обласній державній адміністрації з головою Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольгою Герасим’юк (на знімку) стосувалася задавненої проблеми — інформаційної безпеки у прикордонних з Росією та Білоруссю районах області. 

За даними, що їх навів голова Чернігівської ОДА В’ячеслав Чаус, 243 населені пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийомом сигналу загальнонаціональної ефірної цифрової телемережі. Натомість з лютого 2015 року стійкий прийом сигналу російського цифрового телемовлення фіксується в населених пунктах Новгород-Сіверського району Чернігівської області, розташованих за 20 кілометрів від державного кордону з Російською Федерацією. І там є можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій. «І це в час відкритої агресії РФ!» — наголошує голова облдержадміністрації В’ячеслав Чаус.

Як уточнила представниця Нацради в області Ірина Сенченко, сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро. До його обговорення долучилися перша заступниця голови обласної ради Ніна Лемеш, секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако, правоохоронці, військові, телерадіомовники та керівники прикордонних громад Чернігівщини.

Секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако говорив гостро: «Хіба невідомо, що значна частина території Чернігівщини фактично відрізана від українського інформаційного простору? На Ріпкинщині, Городнянщині, в північних районах? Там населення досі дивиться російські і білоруські канали, живе в їхньому інформаційному просторі, навіть користується іноземними мобільними операторами. Ми знаємо про це з 2014 року, але ситуація не змінюється. І це велике недопрацювання всіх органів влади, тих, хто відповідає за інформаційну безпеку країни. Не лише Нацради, а й РНБО, СБУ та урядових структур. Про це не говорити потрібно за круглими столами, а терміново виправляти ситуацію».

«Нарешті ми перейшли до конкретних кроків: на підході державна цифрова мережа МХ-7, що закриє частину «білих плям», проект Мінцифри щодо швидкісного Інтернету у громадах, працюємо спільно з Нацрадою, щоб ТОВ «Зеонбуд» підвищило потужність передавачів» — каже начальник департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Андрій Подорван.

Адже не спрацювала в області ідея щодо зміни модуляції сигналу в мережі «Зеонбуду». За різними оцінками, це могло б забезпечити розширення зони упевненого прийому цифрового ефірного телесигналу на 10—20 відсотків і тим самим скоротити «білі плями» в області. Проте, за даними Українського державного центру радіочастот, оператор мережі це зобов’язання виконав формально. Разом зі зміною модуляції було змінено інші технічні характеристики сигналу, що нівелювало вплив на покращення якості прийому телесигналу. Тож облдержадміністрація вкотре звертає увагу Національної ради на деструктивну позицію оператора мережі і просить урахувати це під час перегляду ліцензійних умов.

Також в ОДА вважають доцільним включення Чернігівщини до числа територій з особливим режимом мовлення, забезпечення в області доступу до швидкісного Інтернету та соціальних пакетів супутникового мовлення.

На нараді в Чернігівській облдержадміністрації констатували, що ліквідувати всі «білі плями» українського інформаційного простору складно, враховуючи застаріле законодавство та економічну складову змін в інформаційній сфері. Але не робити нічого — значить, потурати агресору. «У всіх жителів області має бути можливість чути й бачити програми українського радіо та телебачення, — наголосив голова ОДА В’ячеслав Чаус. — Об’єднавши зусилля, ми можемо нарешті зрушити це питання з мертвої точки».

Чернігів.

Фото департаменту інформаційної політики Чернігівської ОДА.