«Невже Росія насправді хоче невеликий шматочок української землі? Чи приєднати всю країну? Ні, це нісенітниця, — вважає Шенбах. — Путін, ймовірно, чинить тиск, адже знає, що може це зробити, й це розколює ЄС. Але що він хоче насправді — це високого рівня поваги.
Дати йому повагу — це невисока ціна, — вважає віце-адмірал. — Це взагалі не ціна. Легко дати йому цю повагу, яку він, можливо, заслуговує», — заявив Шенбах, виступаючи минулої п’ятниці на конференції індійського інституту досліджень Манохара Паррикара, коментуючи ситуацію в Україні.
Також, за його словами, Росія важлива для Індії та Німеччини для протистояння Китаю. «Наші санкції, — переконаний високопоставлений військовий, — ідуть не в тому напрямі. Звичайно, ми не можемо погодитися з тим, що відбувається в Україні, ми маємо займатися цим питанням. Але Кримський півострів пішов, він ніколи не повернеться. Це факт», — стверджує віце-адмірал.
Реакція офіційного Берліна на заяви Шенбаха, висловлені в Індії минулої п’ятниці, була миттєвою: наступного дня міністерка оборони Крістіне Ламбрехт прийняла відставку віце-адмірала. Про це міністерство оборони ФРН повідомило депутатам Бундестагу вже в суботу ввечері. Новину негайно поширили німецькі інформаційні агенції.
Також військове відомство ФРН негайно відмежувалося від висловлювань Шенбаха, оприлюднивши власну позицію: «Заяви віце-адмірала за змістом і вибором слів у жодному разі не відповідають позиції федерального міністерства оборони», — йдеться у повідомленні прес-служби агентству dpa.
Сам віце-адмірал у своєму Twitter негайно послався на «приватну думку, яка жодним чином не відповідає офіційній позиції Бундесверу». Та покаявся, мовляв, про Путіна й Крим сказав, «неправильно оцінивши ситуацію».
Також Шенбах заявив: «Бездумні коментарі, зроблені в Індії з питань безпеки та військової політики, дедалі більше накладаються на мій офіс. Щоб запобігти подальшому збитку ВМС Німеччини, Бундесверу, але передусім Федеративній Республіці Німеччині, я вважаю цей крок (відставку — Ред.) необхідним», — цитують Шенбаха німецькі ЗМІ.
Тож «власна думка» 56-річного віце-адмірала коштувала йому кар’єри. Тим паче що вона геть невчасно наклалась на дипломатичний переполох, коли в німецькій політиці тривають дискусії і суперечки про «правильний рівень жорсткості» у відносинах з Росією. Нині впливові політики дедалі частіше схиляються до думки, що постійні нові загрози і дедалі жорсткіші обмеження самі собою не можуть бути розв’язанням проблеми. Також слова віце-адмірала суперечать спільній позиції країн Заходу про те, що анексія Росією Криму в 2014 році не може бути визнана і має бути скасована. Як, до речі, і розбігаються з лінією уряду ФРН. Із другого боку, і уряд Німеччини, і НАТО вважають загрозу війни в Європі дуже реальною. Тому заяви Шенбаха ускладнюють політичні відносини ФРН і РФ і цілком підривають спроби німецького уряду знайти компроміс із Москвою.
Водночас на тлі цих подій у Німеччині триває дискусія про надання/ненадання Україні летальних озброєнь. Берлін поки що виключає їх поставки Україні на тлі протистояння з Росією. Позиція уряду ФРН полягає в тому, що смертоносна зброя не має постачатися у кризові райони.
Це зазначила федеральна міністерка оборони Крістіне Ламбрехт у суботньому інтерв’ю виданню Welt: «Я розумію бажання підтримати Україну, а саме це ми вже робимо. У лютому Україна отримає повний польовий госпіталь разом з необхідним навчанням. Усе це за спільного фінансування Німеччини становитиме 5,3 млн євро», — сказала Ламбрехт.
Міністерка наголосила, що Німеччина вже впродовж багатьох років лікує важко поранених українських військових у своїх шпиталях. «Проте Берлін поки що не готовий постачати Києву зброю, — сказала вона. — Ми маємо зробити все для деескалації. Нині поставка зброї не допоможе у цьому відношенні, в уряді Німеччини з цим згодні», — повідомила Ламбрехт.
Водночас вона підтримала міністерку закордонних справ Анналену Бербок, котра днями заявила, що Німеччина не критикуватиме інші країни за готовність постачати Україні зброю. «Утім я не вважаю реалістичним, що такі поставки спроможні змінити військовий баланс, — сказала Бербок в інтерв’ю газеті Sueddeutsche Zeitung. — Найпотужніша зброя... це союзники по НАТО, країни-члени ЄС та G7, котрі мають дати зрозуміти (Росії. — Ред.), що кожна нова агресія призведе до масштабних наслідків», — зазначила Бербок.
Тим часом, за даними Reuters, 25 січня у Парижі в Нормандському форматі зустрінуться політичні радники. Переговори відбуватимуться на тлі підвищеного напруження між Росією і Заходом.
Берлін.
