Покинувши щоденні справи, кожен допомагає чим може — люди поповнюють лави Збройних Сил, бригад ТрО, облаштовують блокпости,  готують смачні страви, гостинно приймають переселенців та відправляють на передову речі першої необхідності.

«З початку війни я майже не сплю, у нас дуже багато роботи. Щодня ми відправляємо 2-3 автобуси наших воїнів на передову. Будуємо блокпости, працюємо з цивільним населенням, «виловлюємо» безпілотники аж до кордонів з Молдавією», — розповідає Володимир Басараба, ветеран, голова ГО «Крижопільська спілка учасників АТО/ООС». Ще з 2014 року він один із перших пішов на захист нашої країни від російських окупантів в складі 128-ої окремої гірсько-штурмової  Закарпатської бригади. Він був у найгарячіших точках, пройшов Луганський аеропорт, Дебальцово, Щастя, має два поранення і контузії. Він неодмінно вірить в нашу перемогу і вже нічого не боїться. Під час розмови дзвонить мобільний, Володимир відходить в сторону, віддає наказ хлопцям готуватися до «відрядження» на передову.

В комунальному закладі «Центр культури і дозвілля Крижопільської сільської ради» робота також не стихає. Тут було організовано головний пункт збору гуманітарної допомоги. Працівники культури — без вихідних, день в день, приймають допомогу з ОТГ та околиць.  «На перший погляд робота працівників культури не помітна сьогодні, адже ми вже давно живемо без музики та концертів. Та у воєнний час ми всі об’єдналися у велику дружню родину й займаємося забезпеченням потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, життєдіяльності населення, які постраждали від війни», — розповідає Леся Ошовська, начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Крижопільської селищної ради. З 14-ти закладів культури, які знаходяться на території Крижопільської ОТГ, у 8-ми закладах діють пункти прийому гуманітарної допомоги та пакування. Так, з перших днів війни силами місцевих волонтерів та підприємців було виготовлено маскувальних сіток площею понад 300 м2, відправлено понад 4т борошна, 1т олії, 2т крупи, 2т цукру, 1т твердого сиру до  Харкова, Києва, Білої Церкви, Херсона, Миколаєва, Маріуполя…

На коридорах місцевої школи розкидані маскувальні сітки. З перших днів війни понад 50 людей перетворили коридори навчального закладу на цех з виготовлення маскувальних сіток, приносили і рибацькі, і сітки з футбольних воріт. Одні різали — інші в’язали. «У мене цілий клас був закладений закрутками, ми все це передавали на передову. Ми готуємо маленькі пакуночки для наших захисників, кладемо туди енергетичні батончики, сухофрукти, горішки, дитячі малюнки. Сьогодні нашою основною функцією є забезпечення воїнів харчуванням та належними умовами для життя та роботи, щоб вони не відчували жодних потреб. Це неймовірно, як люди в такі важкі часи об’єднуються і готові разом працювати над досягненням спільної мети — перемоги», — коментує Микола Мартинюк, директор СЗШ I-III ступенів №1 Крижопільської ОТГ, який перепрошуючи перериває розмови, адже поспішає до дітей, окрім всього він ще й дистанційно веде уроки з географії та економіки.

З початку війни в Крижопільську ОТГ переїхало близько 1000 переселенців переважно з Харківської, Київської, Херсонської, Миколаївської областей, яких гостинно розмістили в гуртожитках професійно-технічних навчальних закладів, психоневрологічному санаторії, дитячих садочках.

Володимир Басараба, ветеран, голова ГО «Крижопільська спілка учасників АТО/ООС»

Леся Ошовська, начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Крижопільської селищної ради

Микола Мартинюк, директор СЗШ I-III ступенів №1 Крижопільської ОТГ

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА