Діти війни

Марина МАЛАНСЬКА

18 березня 2022 238

В селі Заболотне на Вінниччині знайшли тимчасовий прихисток понад 150 переселенців, які втікали від вибухів у безпечніші регіони.

Кількість переселенців тут постійно оливається, одні виїжджають — інші прибувають з цілими родинами. Перші дні вони розгублені, мовчазні, а далі починають розповідати.

«Ми живемо на околицях міста. 25 лютого я втікала з дітьми від страшенних вибухів. Два тижні ми жили під Миколаєвом, переховувалися в підвалах, а коли стало геть небезпечно – приїхали в село Заболотне, де нас розмістили у вищому професійному училищі. Нас тут огорнули такою турботою, всі допомагають, підтримують. У нас триразове харчування, приносять предмети першої необхідності, одяг. Це все так гріє душу, і ми дуже вдячні за це», — ділиться Марія Тимошенко з Херсона. Очолює Заболотнянське вище професійне училище №31 ім. Д.К. Заболотного Віталій Самборський. Він з турботою, по-господарськи зустрічає кожну родину і забезпечує чудові умови для переселенців: комфортне проживання, харчування, і найважливіше —добре заспокійливе слово для тих, хто пережив жахіття війни.

Про пережиті жахіття війни розповідає і Галина Черних з м. Сєвєродонецьк, бабуся 4-річного Артема. «Важко говорити, все зруйноване — у доньки немає квартири, її будинок зруйнували. Про свій нічого не знаю, він на околицях міста. Радію з того, що хоч ми живі, Артемчик уже відходить від того пекла, грається, бігає, сміється», — говорить вона.