Комітет з питань молоді і спорту рекомендував Верховній Раді України повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військово-патріотичного виховання учнів (здобувачів освіти) старшого шкільного віку, (реєстр. № 7287).

Метою законопроекту є встановлення на рівні закону обов’язкового військово-патріотичного виховання юнаків та дівчат старшого шкільного віку, як важливої складової освітнього процесу в навчальних закладах, що надають повну загальну середню освіту.

Законопроектом пропонується запровадити військово-патріотичне виховання для здобувачів освіти старшого шкільного віку, як невід’ємної складової освітнього процесу, визначити його завдання та особливості організації шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про військовий обов'язок і військову службу».

Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали пропозицію щодо посилення військово-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти. Водночас, члени Комітету наголосили на тому, що запропоновані визначення військово-патріотичного виховання у різних частинах законопроекту суперечать одне одному, як це зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Крім того, на думку членів Комітету, запропоновані визначення військово-патріотичного виховання є вкрай вузькими і зводяться лише до  освітнього процесу, тоді як військово-патріотичне виховання має проводитися як під час навчання, так і під час оздоровлення і відпочинку, проведення інших заходів суспільного життя. У підготовленому Комітетом до розгляду у першому читанні проекті Закону про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, (реєстр. №6341), військово-патріотичне виховання визначається як наскрізний виховний процес, спрямований на формування у громадян України оборонної свідомості, підвищення суспільної значущості та поваги до військової служби, мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки і оборони, та здійснюється за сьома наступними напрямами:

1) формування оборонної свідомості;

2) популяризація військової служби;

3) залучення громадян до сприяння безпеці і обороні України;

4) розвиток військово-прикладного і службово-прикладного спорту, технічної творчості та інновацій;

5) широке залучення школярів до загальнодержавних, регіональних та місцевих заходів військово-патріотичного виховання;

6) обов’язкове викладання предмета "Захист України" під час здобуття повної загальної середньої освіти;

7) підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу для організації та здійснення програм, проектів та заходів з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності.

Члени Комітету наголосили на тому, що у підготовленому Комітетом з питань молоді і спорту законопроекті (реєстр. №6341), запропоновано комплексний підхід до військово-патріотичного виховання, з використання заходів, що реалізуються у різних сферах суспільного життя. Водночас, запропонований законопроект, (реєстр. №7287), пропонує здійснювати військово-патріотичне виховання лише учнів старших класів, фактично відмовляючись від військово-патріотичного виховання учнів інших класів, здобувачів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти, інших категорій громадян України. Крім того, підкомітет вважає помилковим зводити військово-патріотичне виховання навіть учнів старших класів лише до освітнього процесу.

Інформаційне управління