«Військова комендатура» загарбників розіслала головам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків наказ повідомити про наявність порожніх квартир, чиї власники евакуювалися. Роблять це нібито з метою подальшого розселення біженців, котрі втекли з районів активних бойових дій. Таких родин і справді чимало – адже і в передмісті обласного центру, і в селах за двадцять-тридцять кілометрів від нього через вибухи мін, ракет та снарядів пошкоджені або зруйновані тисячі приватних будинків. Сотні їх мешканців змушені були перебратися в Херсон, до якого було найближче. Там вони мешкають у гуртожитках та школах, але з самого початку окупації загарбники їхніми долями не турбувалися, і ніяк не допомагали – цим займалися волонтери та доброчинці.

Порожніх квартир у обласному центрі справді вистачає – адже з моменту захоплення Херсона військами рашистів місто покинули 45 відсотків городян, і ще багато хто планує виїхати. Однак керівники кондомініумів не поспішають повідомляти окупаційну «владу» про вільне житло з кількох причин. По-перше, за співробітництво з загарбниками після повернення території під контроль України доведеться відповідати. По-друге, городяни побоюються, що в порожні квартири заселятимуть  не біженців, а колабораціоністів, співробітників репресивного апарату РФ, переведених звідти ж вчителів, котрі мають вести навчання дітей за настановами «руського миру». А такий контингент є небажаними сусідами, та й навряд чи його представники справно сплачуватимуть комірне й «комуналку».

Хоча самі посібники окупантів навряд чи ризикнуть жити окремо: адже кількох путінських посіпак, котрі розгулювали у Херсоні без охорони, підпільники вже розстріляли. Тож навіть військові РФ селяться тут тільки разом. І не в житлових багатоповерхівках, а в адміністративних будівлях – навчальному корпусі державної морської академії на проспекті Ушакова, приміщенні Херсонського прикордонного загону на вулиці Перекопській тощо. Їх одразу беруть під охорону, встановлюють у вікнах кулемети, а в дворах – броньовану техніку. Коли земля горить у них під ногами, чужі квартири вочевидь ні до чого.

Херсон.