Що ж, проведемо «розбір польотів» на прикладі аграрної академії.
Так ось, як свідчать виступи науковців в ЗМІ, вони переконані, що подібні зміни фактично загрожують функ-ціонуванню Національної академії аграрних наук України. Оскільки можуть позбавити українських науковців найголовнішого — дослідних земель.
Чому питання стоїть саме так? Бо сьогодні, відповідно до статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи, або ж об’єкти майнового комплексу, що обліковуються на балансах Національної академії наук України.
А також на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності і набутих іншим шляхом, не забороненим законом.
При цьому земельні та майнові ресурси, передані державою НААН, забезпечують функціонування мережі стаціонарних дослідних ділянок, виробництва елітного та репродуктивного насіння, а також садивного матеріалу сільськогосподарських культур для забезпечення племінного поголів’я належною кормовою базою та виробництва племінної продукції, для закладки демонстраційних полігонів.
Крім того, у зв’язку з необхідністю дотримання науково обґрунтованих сівозмін і параметрів просторової ізоляції розміщення посівів для селекції ще необхідно додатково не менш як 25 відсотків від площ посівів для створення буферних та карантинних зон.
Отже, сьогодні більшість площ сільськогосподарських угідь установ НААН використовується для насінництва та племінного тваринництва, що в умовах воєнного стану, заблокованих морських та повітряних шляхів є надзвичайно важливим для забезпечення продовольчої безпеки країни.
Зокрема, вітчизняне насінництво, безцінні сорти вітчизняної селекції є стратегічним підґрунтям для продовольчої і біологічної безпеки держави, що навіть за наявних форс-мажорів виводить з-під залежності від зарубіжної селекції.
Ми вже маємо негативний приклад країн Східної Європи, які свого часу знехтували власним вітчизняним генофондом. Тому погляд у майбутнє має бути критичним та зваженим.
Наразі питання стоїть ще більш гостро, бо окремі господарства НААН, зокрема Херсонської, Луганської, Донецької і Запорізької областей, перебувають на тимчасово окупованих територіях. Крім того, господарства Київської, Чернігівської, Сумської, Миколаївської та Харківської областей зазнали значних збитків внаслідок бойових дій, які проходили на їхніх територіях.
Водночас виконання деяких норм вищезгаданого закону, в разі його прийняття, потребуватиме витрачання господарствами, що мають акціонуватися, значних коштів орієнтовним обсягом 700—900 мільйонів гривень, що є абсолютно непідйомними сумами під час війни.
Атаку на земельний фонд НААН заплановано, незважаючи на те, що земельні ресурси надано їй на умовах постійного користування. І право постійного користування закріплено за НААН Земельним кодексом України.
Проте впродовж останніх років ми спостерігаємо, що спроби позбавити НААН основного ресурсу для досліджень почастішали. Мета одна — під різними приводами вилучити землі в Академії.
Це при тому, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/ 2005 питання переоформлення права постійного користування на право оренди, як передбачено цим законопроектом, категорично визнано неконституційним.
Цим рішенням суд визначив, що Земельним кодексом України не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди. Переоформлення відповідних прав включає також земельно-кадастрові роботи та інші послуги, які суб’єкти підприємницької діяльності надають на платній основі, встановлюючи їх розцінки на свій розсуд. Таким чином, постійним землекористувачам ніяк не гарантована можливість зміни законно набутого права за сприяння і за рахунок держави, яка є ініціатором таких змін.
Також зміна права постійного користування землею на право оренди повністю суперечить і нормам Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» і в умовах воєнного стану фактично може прирівнюватися до «земельного рейдерства».
При цьому необхідно зазначити, що наразі виконуються завдання, передбачені Планом заходів з реформування Національної академії аграрних наук на 2021 і 2022 роки, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 911-р «Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки».
Тобто питання щодо реорганізації державних підприємств у період військового стану, яке зараз піднімається, вірогідно, з подачі земельних, і не тільки, лобістів, котрі, можливо, прагнуть використати війну, як ширму для власних земельних оборудок, є неактуальним та згубним.
Воно точно не на часі. Оскільки може спричинити призупинення проведення наукових досліджень щодо виведення вітчизняних сортів сільськогосподарських культур та спровокувати банкрутство цих підприємств.
Аргументом на підтримку позиції науковців є й дані супутників NASA, які свідчать про те, що в Україні наразі щорічно незасіяними залишаються 2,5 мільйона гектарів земель, що перебувають у приватній власності. Ось де додатковий ресурс і проблемна зона.
Бо якраз земельні ресурси НААН є сьогодні гарантованим елементом продовольчої безпеки в умовах збройної агресії росії та рецесії національної економіки, яка загостриться після завершення війни.
.jpg)
А заплановані втрати аграрної науки, які будуть спричинені реалізацією згаданої ініціативи, вже самі по собі несуть загрозу продовольчій безпеці держави. Оскільки мова йде про відчутні потенційні втрати значних обсягів гарантованого для держави виробництва сільськогосподарської продукції. Адже, за попередніми оцінками аграрних аналітиків та інсайдерською інформацією, майже 50 відсотків площ озимих в агрохолдингах не будуть восени цього року засіяні.
На відміну від господарств НААН та фермерів!
Це при тому, що зараз збитки, завдані українському АПК, сягають 6 мільярдів доларів США. Понад 14 відсотків зерносховищ зруйновано, 10 відсотків залишаються на окупованих територіях.
А Нацбанк прогнозує скорочення на 30 відсотків доданої вартості у сільському господарстві, що неодмінно призведе до падіння аграрного сегмента ВВП країни.
Якщо ще доплюсувати проблеми з експортом, знищені або заповнені минулорічним зерном потужності, то стає зрозуміло, що фінансовий стан агропідприємств і перспективи майбутнього врожаю наразі жорстоко підірвано.
І це вбивчі аргументи проти того, що перекроювання державних сільськогосподарських земель під чиїсь приватні апетити сьогодні точно не на часі.
Навпаки, в час важких для України викликів якраз необхідно створити максимальні умови для повнофоматного виконання наукових досліджень, покликаних будь-що забезпечити продовольчу безпеку держави.
