Батько з сином в одному строю.
Наше військо ніколи не перемогти!
У цьому впевнені захисники з 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. А в службі зв’язків із громадськістю підрозділу продовжують розповідати про воїнів, які щодня наближають нашу перемогу.
...На одній із позицій на Донеччині захищають Україну батько та син. Першим до війська прийшов голова родини. Коли російський агресор анексував Крим, Віктор втратив батьківську спадщину. І зробив свідомий вибір — узяв до рук зброю та приєднався до повітрянодесантної бригади, де разом із побратимами нищить ненависного окупанта.
Згодом на строкову службу до Січеславської бригади потрапив і син Сергій. Події, що відбулися у лютому, змусили хлопця підписати контракт, щоб мати можливість відбивати Донеччину, яка так подобається хлопцю своїми неймовірними краєвидами.
«Для нас бажання сина піти служити було несподіванкою. Але це його рішення, і ми з дружиною не стали відмовляти. Хоч би як страшно було за свою дитину, але насамперед це гордість — ми виховали справжнього чоловіка, який відступив від своєї мрії бути програмістом і у важкий для країни час став на її захист», — розповідає Віктор.
За недовгий час перебування на службі Сергій встиг відчути, що таке справжній бій. Це додало сил та рішучості боротися до кінця, до перемоги. До речі, його єдиною умовою служби в ЗСУ було потрапити у десантно-штурмові війська.
«Як я, дорослий здоровий хлопець, можу залишатися вдома, коли в країні війна? Перед очима був приклад батька, товаришів по службі, та й взагалі для мене десантники — це як супергерої, люди з надможливостями», — каже Сергій.
...Уже вдруге за вісім років узяв до рук зброю та став на захист України викладач фізики одного з вишів Запоріжжя Микола.
«Я не міг бути осторонь від самого початку російської агресії у 2014-му. Тому мобілізувався в артилерійський підрозділ. Відслуживши рік, повернувся до своїх студентів. А в лютому, щойно дізнався про повномасштабне вторгнення російських військ, без вагань і сумнівів знову став у стрій, до найпотужніших хлопців — в артилерію», — зазначає офіцер.
Нині він із побратимами нищить окупантів на Донеччині.
«Україна — це Богом обрана земля, з щедрою природою та щирими людьми. Ми значно відрізняємося від агресивного сусіда, який постійно веде загарбницьку політику щодо інших країн. Насправді війна з московією триває з середини XV століття. І саме нині точиться вирішальний бій, який обов’язково закінчиться крахом імперії зла. Адже українці — сильна нація, а наше покоління — це герої сучасності, яким випала доля не тільки вибороти свободу та незалежність України, а й раз і назавжди зупинити московську орду. В нас єдиний шлях — боротися», — впевнений Микола.
Дніпропетровська область.
Вчитель-артилерист.
Фото 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
