Він був членом Спілки фотохудожників України, а також союзу Kulturforum і художньої майстерні «Kulturwerkstatt Trier» у Німеччині.
Юрій Косін народився 26 вересня 1948 року в селищі Компаніївка на Кіровоградщині.
В 1974-му закінчив Київський політехнічний інститут, був кібернетиком. У 1988 році закінчив Київський інститут журналістської майстерності.
Косін з дитинства фотографував. Але серйозно зайнявся фотографією, коли брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. А потім у нього було понад 40 персональних фотовиставок в Україні, Великій Британії, США, Німеччині, Швейцарії, Ізраїлі, Польщі, Бельгії, Латвії, Литві та інших країнах. Виставки експонувалися у престижних залах. Наприклад, в Америці — в Конгресі США і Гарвардському університеті. Юрій Олександрович не лише представляв свої роботи, а й читав лекції. А ще була участь у групових виставках. Світ бачив наслідки чорнобильської катастрофи і пострадянську Україну на світлинах Юрія Косіна. Знаменита світлина Косіна, де на автомобілі перевозять в місті Ірпені, що на Київщині, пам’ятник Леніну, а поруч на велосипеді їде жінка з гострою косою, обійшла весь світ. Її, зокрема, помістили на обкладинку румунського видання книжки нобелівського лауреата Світлани Алексієвич «Час секонд-хенд».
Проте Косін не обмежився простою фотофіксацією дійсності. Він казав: «Ремеслом фотографа може займатися навіть людина без здібностей —просто виконувати замовлення. Буває, що таким людям щастить: вчасно опинилися в потрібному місці (наприклад, виверження вулкана!), зняли унікальні кадри, які обійшли весь світ. Але чи може такий фотограф при цьому висловити свої погляди, своє ставлення до життя?»
Косін вдався до нового виду фотографування, який назвав трансгресією. Це часткове руйнування фізико-хімічної фото-емульсії, що створює новий варіант фото. Якісь деталі на знімках розмиваються або стираються, а інші навпаки — висвічуються і посилюються. Фотомитець показував, що дійсність може бути іншою, ніж ми її бачимо. Захоплення філософією привело Юрія Косіна до експериментів з фотографією. Після появи новітніх комп’ютерних технологій такі ефекти стали досягатися простішим способом.
Під час Помаранчевої революції Косін фотографував на Майдані щодня і щоночі. Потім він згадував, що таких облич, такої натури він не бачив ні до, ні після того. Однак потім схожу натуру він фотографував на Євромайдані.
У 2004-му вийшов друком фотоальбом Юрія Косіна «Україна очима України». Тут показана Україна від Чорнобиля до Помаранчевої революції. Світлини Юрія Косіна містить книжка Володимира Шовкошитного «Я бачив», присвячена Чорнобильській трагедії.
Роботи Юрія Косіна зберігаються в музеях і приватних зібраннях України і зарубіжних країн.
Глядачі української телепередачі «Своїми очима» познайомилися з Косіним-мандрівником. Він пройшов туристськими маршрутами всіх категорій складності. Плавав по суворих річках Алтаю і в Саянах, подорожував Уралом, у Забайкаллі, в Середній Азії, на Кавказі, в Якутії. У 2009 році Юрій Косін із друзями мандрував засніженою Камчаткою, а повернувшись, полетів на теплий Кіпр фотографувати українське весілля.
З’ясувалося, що Юрій Косін має і талант актора. Він зіграв роль ченця-блудника у фільмі Олександра Столярова «Старець Паїсій і я, що стою догори ногами».
В Ірпені на вулиці Озерній Косін прожив кілька останніх десятиліть свого життя. Необхідно встановити меморіальну дошку на будинку, де він жив. Тут Косін майже щороку проводив мистецькі акції, які збирали багато творчих людей, зокрема й молодь. Як сказав один із його друзів: «Косін — це не людина. Косін — це процес».
А ще згадуються бесіди з філософських тем в оселі Косіна.
Ніщо не віщувало трагедії. Юрій Олександрович влаштував у Німеччині свою чергову фотовиставку про те, як постраждав Ірпінський край від російської агресії. А коли перебував у Кракові, де живе його донька Віра, йому стало зле. У лікарні діагностували онкозахворювання. Помирав тяжко. І його серце зупинилося.
Прощай, Юрію. Ти назавжди залишишся в пам’яті всіх, хто тебе знав. Та й коли помре остання людина, яка запам’ятала тебе живим, твоє мистецтво житиме.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею.
Київська область.
