Олександр Ярославський, бізнесмен (спростовує нібито свої слова, що «віддав би обидві руки за звільнення Ю. Тимошенко»):
 
 
— Розумієте, я за 20 років взагалі не давав жодних політичних інтерв’ю чи коментарів. І раптом у 53 роки збожеволів і починаю давати такі інтерв’ю. Я бізнесмен, і мій фінальний продукт — це гроші.
 
Від чергового:

 

— Тим паче що гроші — продукт швидкопсувний. Скажеш, не подумавши, що обидві руки віддав би за Тимошенко, глядь, а твоєму фінальному продукту... фінець.

 Баня (місцями за М. Зощенком)

Дмитро Рогозін, віце-прем’єр-міністр РФ (про перспективи вступу України до ЄС):
 
— Це як не до лазні сходити, а в передбаннику посидіти...
 
Від чергового:
 
— Краще вже в передбаннику помордуватися, ніж іти до вашої бані... із двома номерками. Один — за трубу з білизною. Другий — за Крим і пальто із шапкою!
 
От і казці кінець
Леонід Кучма, екс-президент України (про те, що буде із країною, якщо вона не підпише асоціацію з ЄС):
 
 
— Мені здається, що ми залишимося біля розбитого корита...
 
Від чергового:
 
— Зате зла бабуся сидітиме, а золота рибка плаватиме в акваріумі в діда...
Прокурорська ручка
 
Сергій Власенко, захисник Ю. Тимошенко (переконаний, що не було жодних підстав для застосування до нього судом жорсткого запобіжного заходу):
 
— Суддя не звернула увагу на ті обставини, на які вказував захист, а просто переписала клопотання прокуратури.
 
Від чергового:
 
— Таж воно, це клопотання, дорого коштує! 1500 доларів! Рівно стільки коштує авторучка в руках у молодого прокурора, який писав клопотання. А суддя не звернула увагу на обставини, на які вказував захист, просто тому, що весь цей час вона дивилася на оту саму прокурорську ручку.
Чекайте, чекайте
Павел Коваль, польський євродепутат:
 
 
— Після виборів 2006 року в Україні хтось запитував Юлю Тимошенко, чи розпочала вона вже переговори з Віктором Ющенком про створення коаліції. Вона відповіла, що спить із телефоном, очікуючи дзвінка. Сьогодні влада України спить із телефоном під подушкою — і це час для Жозе Баррозу та Ангели Меркель, щоб зателефонувати їй і нагадати про пропозиції ЄС.
 
Від чергового:
 
— Здається, дзвінка можна й не дочекатися! Адже до нас сигнал іде через комутатор у Брюсселі...
Пустити сльозу
 
Сергій Глазьєв, радник президента РФ із регіональної економінтеграції (реакція на відмову України від закупок газу):
 
 
— Я думаю, що це політична гра проти нашої інтеграції. Сто відсотків поновлять, може, завтра, а може, через місяць. Буде, звісно, куди вони подінуться?
 
Від чергового:
 
— Залишилося тільки президента В. Путіна вмовити, щоб бризнув сльозою у телек, при згадці про газ, і Україна розчулиться й одразу потягнеться до гаманця.
 
Папуаський трилер
Ігор Попов, політолог:
 
— Перемовини Україна—ЄС—Росія все більше нагадують трилер... Після спілкування з економістами та фінансистами стає соромно за наших політиків. Ну реально політичні папуаси...
 
Від чергового:
 
— Це комплімент папуасам: у світовому рейтингу свободи підприємництва Україна на один пункт випереджає Папуа-Нову Гвінею...
 
Чергував по «Куреню» Віталій СУДДЯ.
 
Мал. Василя ФЛЬОРКА, Костянтина КАЗАНЧЕВА.