Петро Конашевич-Сагайдачний народився, за більшістю джерел, 1582 р. в українській православній родині в селі Кульчиці (нині Самбірського району на Львівщині). Батьки Петра були досить багаті. Він здобував освіту в першому вищому навчальному закладі Східної Європи Острозькій академії. Прослухавши повний курс академії, він отримав чудову освіту і став цінним полководцем в цьому періоді. Далі пішов на Січ, здобув популярність у війні з турками та в інших бойових походах власним талантом і одчайдушною хоробрістю. Сагайдачний був людиною сильної вдачі, енергійним, а в своїх рішеннях — дуже розважливим. Виконував обов’язки гетьмана у 1614-1622 рр.
Козацтво на початку XVII століття було єдиною проукраїнською бойовою силою. Для досягнення ефективної діяльності такої потужної сили енергію козаків треба було спрямувати в правильне русло. Сагайдачний поставив перед собою таке завдання і виконав його взірцево. Він провів адміністративну реформу, в результаті якої територія Війська Запорізького ділилася на полки з центрами у великих містах. На чолі підрозділів стояли полковники, які керували всією місцевою владою. Унаслідок цього вдалося зміцнити вертикаль влади на Лівобережній Україні.
Після проголошення Берестейської унії практично всі храми перейшли у власність Греко-католицької церкви. На шляху з Москви до Єрусалима в Києві зупинився головний православний ієрарх Феофіл, з яким і зустрівся гетьман. Він пояснив патріарху ситуацію, яка сталася з українським православ’ям. За рішенням Феофіла, прийнятим під впливом прохання гетьмана, в 1615 році Київська митрополія була відновлена. Було обрано митрополита Київського і шістьох єпископів, які очолили кафедри на місцях.
22 квітня 1622 року, під час польсько-турецької війни, великий гетьман Війська Запорозького помер від ран, отриманих у битві під Хотином.
Був одружений тричі, але загалом сімейне життя полководця не склалося. Спадок свій гетьман заповів не дружині, а на потреби церков, монастирів і Київського братства. Першою дружиною Сагайдачного була шляхтянка Анастасія Повченська. Приблизно 1604 року в них народився син Лукаш. Родина мешкала в Києві, на Подолі, у власному маєтку, що був тимчасовою гетьманською резиденцію. Про сина Лукаша відомо, що 1618 року він прибув на навчання до Замойської академії та був записаний як Lucas Petri Konaszewicz. Від другої дружини гетьман мав трьох синів (відомо, зокрема про Федора, прямим нащадком якого є верховний отаман України та діаспори, маршал козацтва Дмитро Сагайдак).
Сучасники дуже високо оцінювали політичний талант Сагайдачного та визнавали загальноукраїнське значення його діяльності. Саме за його часів козацтво вийшло за вузько станові інтереси, сформувало свою політичну програму. Завдяки результативній політиці Сагайдачного в той час відбулось активне формування національної української спільноти з її чітко вираженими географічними кордонами. Сагайдачний перетворив Київ на політичний осередок України.
