За парламентською трибуною голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Це передбачає ухвалений Верховною Радою за основу та в цілому євроінтеграційний законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах (№ 10288-1). «За» проголосували 317 народних депутатів.

Співавторами цієї законодавчої ініціативи виступили майже 40 народних депутатів, зокрема, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ярослав Юрчишин та інші.

Нагадаємо, що зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України» щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України»      (№ 3389-IX) були ухвалені Верховною Радою 21 вересня 2023 року. Водночас у його Прикінцевих положеннях уряду доручалося підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект закону, який враховуватиме експертну оцінку Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Тож коли Венеційська комісія 9 жовтня 2023 року оприлюднила висновок щодо вказаного закону, уряд підготував та подав до парламенту законопроект № 10288. Однак після того, як представники низки громадських організацій висловили застереження, що в урядовому документі не дотримується баланс між належною реалізацією прав національних меншин (спільнот) та забезпеченням національних інтересів України і її громадян у сфері захисту державної мови, народні депутати підготували альтернативний законопроект № 10288-1.

На думку авторів законопроекту № 10288-1, його положення сприятимуть належній гармонізації національного законодавства з нормами Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також врахують основні зауваження Венеційської комісії у спосіб, який сприятиме розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин (спільнот) України. Водночас пропоновані зміни враховують особливості, що склалися в Україні, та необхідність забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, що, у свою чергу, є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.

Пропоновані законопроектом № 10288-1 зміни до законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про повну загальну середню освіту», «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа» передбачають, що:

- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;

- у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою;

- особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови яких є офіційними мовами ЄС, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини (спільноти), до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

- у порядку і на умовах, визначених законом щодо реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою;

- вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх випущених упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, випущену кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС;

- особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин (спільнот), за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою. При цьому перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) для вивчення державною мовою у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, може бути розширений за рішенням закладу освіти;

- надаються визначення таким термінам, як «населений пункт, в якому традиційно проживають особи, які належать до національної меншини (спільноти)» та «населений пункт, в якому особи, які належать до національної меншини (спільноти), становлять значну частину населення»;

- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в межах повноважень, наданих йому Конституцією та Законом «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», здійснює парламентський контроль за додержанням права національних меншин (спільнот) на використання мов національних меншин (спільнот);

- обмеження щодо мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок;

- визначаються функції Центрів національних меншин (спільнот);

- для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами національних меншин (спільнот) України, які є офіційними мовами ЄС, мовами національних меншин (спільнот), до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин згідно із Законом від 15 травня 2003 року № 802-IV «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії — програми державною мовою мають становити не менше 30 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).

Комітет Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував ухвалити внесений народними депутатами законопроект № 10288-1 за основу та в цілому. Цю пропозицію підтримали 317 народних депутатів.

Також в цілому ухвалено євроінтеграційний законопроект про внесення змін до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо посилення інституційної спроможності НАБУ (№ 10203-1). «За» проголосували 322 парламентарії.

Цей документ передбачає збільшення граничної чисельності штату бюро, що дозволить підвищити ефективність та результативність виконання покладених на нього завдань в частині попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень. З цією метою пропонується збільшити граничну чисельність штату НАБУ з 700 до 1000 осіб, передбачивши, зокрема, збільшення кількості осіб начальницького складу з 500 до 750 осіб. Водночас враховуючи нинішню фінансову спроможність нашої держави, НАБУ збільшуватиме чисельність штату упродовж трьох років.

Понад 300 голосів парламентарії віддали за ухвалення в цілому ще одного євроінтеграційного законопроекту — про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо приведення окремих положень у відповідність до висновків Європейської Комісії (ЄК) щодо України (№ 10262). Необхідність цих змін продиктована висновком ЄК, яка звернула увагу на необхідність скасування положень, що обмежують повноваження НАЗК продовжувати перевірки активів, які вже пройшли цей процес, а також перевірку майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану. Тож ці зміни приводять окремі положення Закону «Про запобігання корупції» у відповідність із висновками Європейської Комісії щодо України.

Парламентарії 303 голосами ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища (№ 10289). Цей документ, зокрема, передбачає, що місце розташування Національного військового меморіального кладовища визначається Кабінетом Міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни. При цьому вилучення земельних ділянок із постійного користування може здійснюватися без погодження землекористувача, який належить до державної та комунальної власності. У разі вилучення земельної ділянки за згодою землекористувача йому може бути передана у користування інша земельна ділянка державної та комунальної власності.

Законопроектом також пропонується встановити можливість перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі Героїв України, яких починаючи з 2014 року нагороджено орденом «Золота Зірка», та перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті за рішенням та у порядку, визначеному урядом.

Верховна Рада підтримала дострокове припинення повноважень народних депутатів України Максима Єфімова (обраного в одномандатному виборчому окрузі № 48, Донецька область), Віталія Данілова (обраного в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина») та Дмитра Шпенова (обраного в одномандатному виборчому окрузі № 37, Дніпропетровська область) за їхніми особистими заявами.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.