Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроект «Про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України» (№ 9042-1). Відповідне рішення було ухвалено на останньому засіданні комітету.

Підготовлений до другого читання законопроект представила голова робочої групи з його доопрацювання народний депутат Тетяна Циба. За її словами, робочій групі, а вона збиралася 17 разів, вдалося якісно доопрацювати законопроект. «Ми активно працювали з Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, міністерствами соцполітики та охорони здоров’я. Мені здається, ми досягли істотного компромісу та покращення щодо багатьох речей», — зауважила вона, додавши, що під час останнього засідання робочої групи виникли концептуальні розбіжності між народними депутатами — представниками двох комітетів.

«З точки зору гуманітарного комітету доопрацьований законопроект значно змінився порівняно з першим читанням, а тому має пройти всю процедуру заново, у тому числі й перше читання. З моєї точки зору, законопроект справді змінився, але він є комітетським законопроектом, а тому може виноситися на друге читання», — зазначила Т. Циба.

Як зауважив заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко, спочатку в цьому законопроекті йшлося про соціальну допомогу для дітей. Нині ж він перетворився на документ про майбутній реєстр постраждалих дітей. «Якщо у першому читанні ми голосували за одне тіло закону, то нині воно кардинально змінилося», — сказав він, зазначивши, що законопроект може внести хаос у працюючі процедури обліку потерпілих дітей та надання їм відповідного статусу.

Своєю чергою Юлія Тимошенко («Батьківщина»), відзначивши актуальність законопроекту, наголосила, що закон має визначати розміри допомоги, а цього в законопроекті немає. Тож запропонувала підтримати поправки, підготовлені «Батьківщиною», які, зокрема, визначають чіткі та справедливі розміри допомоги, які будуть обраховані від мінімального прожиткового рівня, а також передбачають, що ця підтримка надаватиметься безоплатно. Проте жодна з понад десяти поправок, запропонованих «Батьківщиною», не була підтримана членами комітету.

За напрацювання комплексного законопроекту робочій групі подякувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович. «Вважаю, що нинішня редакція є повністю готовою для голосування. Ми можемо до безкінечності вдосконалювати законопроект, але межі досконалості, як відомо, немає», — сказала вона.

За словами міністра, традиційно наша соцполітика будувалася так, щоб щось комусь дати. «Вибачте, але я вважаю, що це формально відкупитися від людини. Ми повинні розуміти, що в різних дітей різні потреби. Вони такі великі та різнобарвні, що, уніфікуючи всіх під один шаблон, ми, на жаль, не закриємо їхню потребу, а породимо зрівнялівку», — наголосила вона, додавши, що виступає за мультидисциплінарний підхід, щоб було визначено індивідуальні потреби кожної дитини, і це прописано в проекті.

Цей законопроект, за словами О. Жолнович, дуже нагадує закон, який є в Англії щодо взаємодії різних органів стосовно потреб кожної окремої дитини. «Цей законопроект безпрецедентно розширює можливості різних дітей отримувати підтримку. Але через те, що ці діти різні, перебувають у різних умовах і в кожного буде своя потреба, уніфікувати її означає звузити обсяг підтримки та допомоги», — переконана очільниця соціального міністерства, закликавши підтримати законопроект.

Назвавши документ конче необхідним, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що фактично він — це рамка, як мають взаємодіяти всі органи, щоб дитина була в центрі. Це також посібник для новоствореної Державної служби у справах дітей.

«Ми жодної краплини не відійшли від задекларованої на початку мети, а саме: створення системи захисту дитини. Те, що він став більш європейським, більш цивілізованим, це однозначно. Ми надали надзвичайно широку рамку використовувати різні джерела, ми не звужували програми, які нині конкретизовані в законодавстві, — наголосила депутат, додавши: — Комусь може здатися, що це про реєстр, але насправді в центрі реєстру дитина. І без врегулювання, як цей реєстр використовуватиметься різними органами влади, зрозуміти систему, яка крутитиметься навколо дитини, неможливо».

Довідково

Із пояснювальної записки до проекту № 9042-1:

«Законопроектом передбачається визначити систему заходів щодо соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, що включатиме: соціальну, психологічну підтримку дітей, з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; з числа дітей, які втратили годувальника; внутрішньо переміщених дітей; захист від усіх форм насильства; захист від незаконного переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми; виплату компенсації за шкоду життю та здоров’ю у зв’язку із збройною агресією рф проти України, яка виплачуватиметься за рахунок коштів, що стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права».

Інформація про дітей, а також про шкоду, завдану їм російською федерацією, міститиметься в Державному реєстрі дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії росії проти України. Дані реєстру використовуватимуться для організації подальшого мультидисциплінарного супроводу кожної дитини органами влади в системі Кабміну для надання допомоги на відновлення дитині відповідно до її індивідуальних потреб. Передбачається оцінка потреб та супроводу кожної конкретної дитини, яка постраждала від дій держави-агресора. Відповідно до потреб держава організує надання дитині медичних, реабілітаційних, соціальних, психологічних, освітніх, правничих, адміністративних та інших послуг.