Чому раптом знадобилось перекладати бруківку біля будівлі в обласному центрі, що була введена в експлуатацію буквально кілька років тому, перехожим не зрозуміло. Та, очевидно, у тих, хто це робив, був свій план.

Хоч як місцевим органам влади не хочеться віддавати вагому частину своїх доходів до державної скарбниці, проте рішення вже прийняте. І тепер, схваливши свої бюджети на новий рік, скрізь мають переосмислити цінності. Місцева влада повинна добре подумати, що важливіше — фонтан чи дрон, бруківка чи військовий джип...

Як може позначитись на громадах новий принцип розподілу місцевих бюджетів, подекуди вже відчули.

Ще наприкінці минулого року освітяни Старокостянтинівської громади знову пригадали, що таке затримки із зарплатами. В грудні борги перед працівниками бюджетної сфери становили понад одинадцять мільйонів гривень. А сталось це саме через вилучення з міського бюджету військового податку. Він становив більш як 40 відсотків від доходів громади.

До такого кроку держави в громаді наперед не були готові, тому перекинути кошти з інших статей витрат на зарплатню виявилось практично неможливо. Тож міськраді довелось звернутись до уряду з проханням залишити в місцевому бюджеті реверсну дотацію.

У Мінфіні з розумінням поставились до такого прохання, адже в схожій ситуації опинилась переважна більшість громад. Тому перед Кабміном було поставлене завдання прийняти зміни до порядку умов надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим.

Бюджет — не бездонна діжка

Але чи зможе разова поправка змінити фінансову ситуацію на місцях?

Питання важке. Тим більше, що бюджетне наповнення всіх рівнів тепер залежить не тільки від роботи вітчизняних економічних механізмів. Громади ж мусять навчитися жити за іншими правилами: військовий податок —це не те бездонне джерело, з якого можна черпати безконтрольно.

Складним і дефіцитним назвав цьогорічний бюджет громади хмельницький міський голова Олександр Симчишин. Та він не був би таким, якби понад 1,2 мільярда гривень, які раніше залишалися в міському бюджеті, тепер не спрямовувалися до державного на видатки оборони.

— Дуже сподіваємося, що ці кошти будуть використані ефективно і справді на оборону, як це робили ми у 2023-му, — висловився очільник громади, коментуючи прийняття цьогорічного бюджету.

Спостерігати простіше, ніж діяти

Контроль за витрачанням бюджетних коштів справді дуже важливий і потрібний. Але чи була місцева влада такою ж уважною та прискіпливою до кожної витраченої гривні, коли сама мала у своєму розпорядженні величезний фінансовий ресурс?

Сумнозвісна бруківка, перекладена на численних локаціях, будівництво дорожніх об’єктів, котрі викликали не те що нерозуміння, а обурення місцевих жителів, закупівля дорожньої солі на десятки мільйонів гривень у сумнівних продавців, витрати на ремонти укриттів, котрими так ніхто і не користується, дорогі реконструкції пам’яток і пам’ятників — це все те, що робилось на очах у хмельничан уже під час широкомасштабного вторгнення ворога. І, очевидно, витрати на все це видавались ефективними й доцільними саме тоді, коли на карту поставлені життя не тільки сотень тисяч наших воїнів, а й самої країни.

Не можна відкинути, що при цьому кожного разу міський голова повідомляв, що на кошти платників податків придбане те чи інше військове спорядження, котре власноруч і передавав нашим оборонцям. От тільки тепер, якщо це робитиме держава, місцевим очільникам уже не вдасться прозвітувати про свою роботу — вручання дронів, авто, квадрокоптерів...

Та, може, це на краще, коли зброя передавалася б у тиші, без надмірного піару. Війна все-таки.

Борги заплановані наперед

Що лишається місцевим керманичам? Як повідомив Олександр Симчишин, усі поточні видатки, які тепер становлять 95 відсотків бюджету Хмельницької громади, спланували лише на 10—11 місяців, а не на весь рік. На цей же термін прораховані зарплати працівникам та вартість енергоносіїв для більшості закладів бюджетної сфери.

Дефіцит бюджету орієнтовно становитиме 150 мільйонів гривень.

— Сподіваємося, що зможемо перекрити його через перевиконання бюджету, — зауважив міський очільник. — Максимально над цим працюватимемо. Також матимемо трохи вільних лишків за підсумками минулого року.

Попри все громада продовжить підтримувати військових. На це у цьогорічному бюджеті передбачено 425 мільйонів гривень. 150 мільйонів гривень підуть для Міноборони через військові облігації.

Кошти будуть передані військовим частинам як субвенції, на них купуватимуть і виготовлятимуть квадрокоптери та FPV-дрони, підтримуватимуть військових, поранених, родини загиблих через матеріальну допомогу та купуватимуть житло. А під час розподілу вільних лишків віддадуть на обороноздатність ще понад 100 мільйонів гривень.

Розмах уже не той

Протягом року базовий бюджет корегуватиметься. Та вже тепер зрозуміло, що розмах уже зовсім не той, що був раніше. За словами міського голови, чи не єдиними капітальними видатками залишаться кошти на будівництво укриттів. Передбачено 33 мільйони гривень на продовження будівництва тих нових укриттів, які тривають. Планується завершити їх у першому півріччі.

— Ми не будемо будувати дороги, тротуари, сквери й таке інше, — повідомив Олександр Симчишин.

Для прийняття такого рішення знадобилося два роки війни. Навіть до тих, хто тішився новим квітникам та прокладеним між будинками доріжкам, прийшло усвідомлення того, що про красу, комфорт, затишок варто забути.

Горить наш дім, тож чи треба завозити в нього нові меблі саме тепер?

Думається, змиритись із такими «втратами» хмельничанам буде не так уже й складно. Хто ще втратив при зміні бюджетних правил, залишається лише здогадуватись. Адже наразі правоохоронні органи не повідомляли про будь-які масштабні фінансові зловживання під час будівництва, ремонтів, реконструкцій... Тож здогадки щодо того, що хтось добряче гріє на цьому руки, залишаються лише здогадками, якими діляться між собою мешканці громади.

Хмельницька область.

Фото автора.