Хоча січень приніс морози та негоду, проте на полях ситуація не критична. Сходи вкриті сніговою ковдрою, тож вимерзання від низьких температур їм не загрожує.
Але навіть попри дивовижні сюрпризи природи аграрії намагаються долати ці виклики.
Хоч як парадоксально, але саме кінець грудня і початок січня дали надію тернопільським хліборобам на те, що вони не зазнаватимуть збитків. З осені орендарі змогли засіяти трохи більш як 270 тисяч гектарів, і це було менше, ніж планували. Майже третину цих площ відвели під озимий ріпак, решту зайняли пшениця, жито та ячмінь.
Із завданням не впоралися саме через погоду: осінь була надто посушлива. Схопити вологу в ґрунті не вдавалося, тому чимало насіння так і не зійшло.
Тільки в жовтні, коли були опади, сходи на полях почали набирати сили. Зробили свою справу і теплий кінець грудня та початок січня. О цій порі фіксувалися максимальні для цього часу плюсові температури. Саме це допомогло посівам підрости та зміцніти. Тож у департаменті агропромислового розвитку Тернопільської ОВА стверджують, що зараз рослини в доброму та задовільному стані.
Однак прогнози синоптиків знову викликають тривогу. Вони передбачають спочатку зниження температури, а потім і доволі сильні морози. Тож агрономи переживають, як посіви зустрінуть мінусові температури.
Хоча в зимових морозах немає нічого незвичного, проте вони залишаються доволі небезпечними, коли рослини перебувають у фазі росту, а головне — не вкриті сніговою ковдрою. Щоправда, синоптики обіцяють, що дощ все-таки зміниться снігом, і тоді аграрії знову зможуть зітхнути з полегшенням.
Утім, певний досвід того, як впоратися із кліматичними проблемами, в тернополян є. Приміром, торік в області в окремих господарствах спробували зробити ставку не на озимий, а на ярий ріпак. Тоді порівняно з попереднім роком його площа зросла майже вдев’ятеро.
Таке зростання відносне. Бо загалом рі-паком було засіяно 95 тисяч гектарів. І на 85 тисячах із них ріс все-таки озимий. Натомість ярий з’явився здебільшого на тих полях, які через схожі до теперішніх причини не вдалося засіяти з осені.
Тож можна припустити, що навесні цю практику буде продовжено і ярина з’явиться на тих полях, які не змогли засіяти восени.
Дедалі частіше аграрії обирають саме ріпак. Торік загальні площі його посіву на Тернопільщині збільшили на 22 відсотки. І не пошкодували.
Адже попит на нього на ринку залишається стабільний, а ціна — доволі висока. Торік вартість на нього перевищувала 12,5 тисячі гривень за тонну. Головне — не пропустити пік таких високих цін. Та в будь-якому разі за відносно невеликих затрат такою високою рентабельністю, як у ріпаку, може похвалитися далеко не кожна культура.
Проте поки що зарано говорити про майбутній врожай і ціни на нього. Попереду ще доволі морозний січень. І хто знає, які будуть весна та літо. Чи стануть вони такими само сприятливими для посівів, як торік, важко передбачити. Натомість є з чим порівнювати. Адже минулий рік був одним з найурожайніших для Тернопільщини. Пшениці збирали по 60 центнерів з гектара, і це було на 10 відсотків більше, ніж у попередньому сезоні. На 17 відсотків була вища врожайність ячменю, на шість відсотків — соняшнику.
Як повідомили в ОВА, рекордним для області став збір олійних культур. На 45 відсотків більше, ніж позаминулого року, виробили цукру.
Безсумнівно, важливою складовою цього успіху була праця аграріїв. Але й погода робила свою справу. І тепер, поки люди відпочивають, вона продовжує «працювати».
Тернопільська область.
Фото автора.
