Під час онлайн-засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики народні депутати підтримали та рекомендували до розгляду в парламенті законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні (№ 10427-1).

Документом пропонується, пояснив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, створити сприятливі умови для обігу насіння кращих сортів бавовнику в нашій державі, щоб забезпечити ресурсні потреби вітчизняної промисловості, зокрема з виготовлення штучних волокон для одержання нітратів целюлози. В Україні ця культура може стати альтернативною, на заміну інших, які через високі температури втрачають урожайність. Так на Одещині, вважає він, склалися сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування та подальшої переробки.

З остаточним ухваленням, щоб не змарнувати рік, зазначив автор цієї законодавчої ініціативи заступник голови комітету Степан Чернявський (на знімку), маємо встигнути до 1—20 травня — оптимальних термінів сівби культури, яка є стратегічною сировиною під час війни. За його оцінками, річна потреба оборонного сектору України в целюлозі (для виготовлення пороху) становить 10 тисяч тонн. Посіви на площі майже 30 тисяч гектарів можуть забезпечити необхідну її кількість. А плюс для господарств ще в тому, що це самозапильна культура. Відповідно, вона не може запилити рослини поруч, упевнений народний депутат.
Степан Чернявський навів інші важливі аргументи, чому варто на законодавчому рівні звернути увагу на бавовник, полігоном для вирощування якого має стати Бессарабія з її сприятливими кліматичними умовами.

Прийняття документа в цілому дасть змогу реєструвати сорти бавовнику, в тому числі ГМО, протягом місяця після підписання закону. За діючих норм, процес триває два-три роки, а реєстрація ГМО бавовнику взагалі заборонена. Закон також має виступити на захист власників сортів бавовнику шляхом підтвердження заявником їх прав, зокрема патентом. А вже протягом 36 місяців після завершення воєнного стану відповідний сорт має пройти повноцінну реєстрацію.

Також, наголошує парламентарій, прийняття законо-проекту дасть змогу залучити інвестиції обсягом 30—50 мільйонів доларів у завод з виробництва сирцю. Початкова потужність підприємства становитиме півтори тисячі тонн сирцю на рік з подальшим розширенням до шести тисяч тонн.

До речі, в більшості країн ЄС вирощування генетично модифікованих культур заборонено.

Фото зі сторінки Степана Чернявського у Фейсбуці.