Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко (на знімку) взяв участь у круглому столі з дискусійними панелями на теми: «Участь органів місцевого самоврядування у міжнародному територіальному співробітництві в рамках процесу вступу до Європейського Союзу» та «Інститут старости та його вплив на функціонування громад».

Захід було організовано Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого само-врядування, регіонального розвитку та містобудування за сприяння та підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА») та у співробітництві з громадською організацією «ДЕСПРО», «Програмою РАДА: наступне покоління» (RANG), Вестмінстерською фундацією за демократію, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, громадською організацією «Всеукраїнське об’єднання старост».

Відзначивши актуальність теми співробітництва громад, Перший заступник глави парламенту зауважив: «Ми вступаємо в ЄС і велика частина цього вступу відбуватиметься на горизонтальному рівні. Але, щоб співпрацювати з Брюсселем, треба мати свою спроможність, підвищувати її». Відтак, наголосив політик, у виконкомах мають бути люди зі знанням мов — французької, англійської. «Це наш пропуск у світ великих європейських можливостей. Адже ми розуміємо, що проекти транскордонного співробітництва — це може бути дуже велика допомога нашим громадам», — сказав Олександр Корнієнко, побажавши учасникам заходу плідної роботи.

Керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад В’ячеслав Негода відзначивши діяльність комітету, яка передусім спрямована на роз-в’язання проблем, зауважив, що не всі питання можна вирішити на парламентському рівні. Тому акцентував увагу на діяльності шести комісій, створених при Конгресі, діяльність яких і буде зосереджена на створенні додаткових комунікацій між центральними органами виконавчої, законодавчої влади та представників громад.

Щодо територіального співробітництва, то воно, за словами В. Негоди, напрочуд важливе. «Нам важливо встановлювати прямі контакти не лише на міждержавному, а й на муніципальному рівні. Це дасть Україні змогу бути присутньою на всіх можливих майданчиках, і нам дуже важливо цю роботу продовжувати. Адже розвиток партнерства — це одна з форм, де ми можемо навчатися, нести свою правду, співпрацювати», — сказав він.

У свою чергу голова Полтавської облради Олександр Біленький закликав представників парламенту відродити те муніципальне співробітництво, яке було започатковано років п’ять тому, щоб міські ради могли реалізовувати між собою певні проекти. «Тоді це було просто, комунікативно, і Полтавщина була одним із лідерів міжмуніципального співробітництва. Але в подальшому, після укрупнення громад, це стало менш ефективно, бо немає спільних ідей», — сказав він, наголосивши на необхідності попрацювати над банком ідей.

Власне, під час заходу його учасники ознайомились із презентаціями щодо сучасного стану співробітництва, про законодавчі зміни, які на нас очікують (ішлося про законопроект № 9450), а також про конкретний приклад міжнародної співпраці громад на Львівщині.

«У цій області ситуація видається поки що найкращою зі зрозумілих причин, у тому числі й географічних. Ми розуміємо, особливо це стосується Сумщини, Харківщини, можливо, менше Полтавщини, багато співпраці свого часу було з країною-агресором, із сусідом по той бік кордону. Зі зрозумілих причин це все розсипалось, зруйновано і його вже не буде. Тож треба рухатись більше на захід, попри відсутність спільного кордону з країнами ЄС», — зауважив модератор заходу народний депутат Віталій Безгін.

За його словами, нині ми на третьому етапі співробітництва. «До повномасштабного вторгнення це були більше фестивалі, з початком повномасштабного вторгнення все це перетворилось на велику кількість гуманітарки, комунального транспорту тощо. Нарешті третім етапом має стати спільна реалізація проектів з європейськими партнерами за кошти Європейського Союзу», — сказав він, закликавши всіх бути реалістами, адже ні в 2024-му, ні в 2025 році більше грошей усередині країни не буде. «Єдиний спосіб збільшувати кількість ресурсу на місцях — залучати кошти з боку ЄС. Для цього потрібен партнер, вміння писати проекти і вміння опанувати програмами європейської підтримки», — додав депутат.

Утім, представники невеличких сільських та селищних громад висловили занепокоєння, чи зможуть вони конкурувати з великими громадами у сенсі залучення міжнародних коштів.

Відповідаючи, народний депутат Олександр Аліксійчук нагадав, що невеликі села в політиці ЄС підтримуються через політику згуртованості. Де громади, які мають менші можливості, отримують більші ресурси.

Тож закликав вчитися, як скористатися цими ресурсами. І допомогти у цьому зможе насамперед законопроект № 9450, який нині очікує на друге читання. Адже він, за словами депутата, передбачає можливість долучення до вже наявних співробітництв, навіть тих, які реалізуються на території ЄС. «Відтак можна буде до них долучитися, подивитися, як діючий проєкт починався, які документи готувались, які були переваги у переможця над іншими претендентами», — констатував Олександр Аліксійчук.