На цьому акцентували учасники круглого столу «Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації, яка склалась з трудовими ресурсами в Україні», що відбувся в «Укрінформі».

Під час заходу зазначалося, що, за даними Міністерства економіки, після закінчення військових дій для відбудови країни нам бракуватиме 4,2 мільйона робочих рук. А представники Міжнародної організації праці та Міжнародної організації міграції кажуть про ще більш страхітливі цифри — 8,2 мільйона людей.

«Зовнішня міграція сьогодні є ключовим драйвером демографічної динаміки в Україні й, зокрема, динаміки пропозиції робочої сили. І брак робочої сили може стати нездоланним бар’єром на шляху повоєнного відродження економіки України», — наголосила директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. За її словами, жодні інвестиції не допоможуть, якщо бракуватиме робочої сили. Вона оприлюднила попередні дані дослідження, яке проводили з 26 січня по 5 березня цього року. Майже дев’ять мільйонів українців нині є зовнішніми мігрантами, зазначила Елла Лібанова. «До 6,5 мільйона «воєнних» я б додала приблизно три мільйони трудових мігрантів, які виїхали ще до 24 лютого 2022 року. І нам потрібно вже зараз шукати механізми для компенсації цього», — зауважила вона.

За соціологічними даними, майже 70 відсотків наших людей за кордоном — це жінки, а отже, про їх повернення додому до Перемоги навіть не йдеться, вважає народний депутат від фракції «Слуга народу» Олег Дунда. Утім, держава вже має подумати про те, як залучити цих людей до просування українського питання в країнах ЄС, переконаний парламентарій. «Ці люди можуть бути корисними для України. Їх можна залучати до інформування західного суспільства про те, що коїть росія, яким чином Європа та наші партнери можуть долучитися до допомоги», — сказав він, назвавши українців за кордоном «нашими зв’язковими із соціумом ЄС». Він переконаний, що такий підхід може бути навіть більш корисним, ніж робота напряму з представниками влади.

Олег Дунда також навів дані опитування, яке проводили нещодавно в Німеччині та Польщі щодо того, яким наші мігранти бачать своє майбутнє. Мовляв, понад 60 відсотків українців сказали, що хочуть повертатися в Україну. Тішить, за його словами, й інше опитування, проведене серед українців у Польщі, згідно з яким 60 відсотків наших молодих людей вважають себе патріотами України та хочуть повернутися додому після війни та навчання. Для порівняння: серед молодих поляків лише 30 відсотків вважають себе патріотами своєї країни.

А після Перемоги іншого шляху, як доєднати Україну до Євросоюзу, не буде, переконаний парламентарій. «Неможливо уявити, що така велика країна, лідер регіону, яка перемогла монстра, не буде членом ЄС», — зауважив він. Водночас народний депутат нагадав про озвучену восени 2022 року заяву Федерального Канцлера Німеччини Олафа Шольца та Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, що після Перемоги на Україну чекає свій «План Маршалла». «План Маршалла, який був після Другої світової війни, допоміг відновитися всій Західній Європі, але передусім він допоміг країні, яка в це вкладалася. Тобто США, — зауважив Олег Дунда. — За рахунок цього штати стали світовим економічним гегемоном. Німеччина як ніхто знає цю історію. Тому «План Маршалла» для України передусім дасть можливість заробити економіці Німеччини. Якщо вони це розуміють, то після війни в нас буде відбудова й економічне зростання». А це стимулюватиме людей повертатися додому, переконаний парламентарій.

Народний депутат, член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України Владлен Неклюдов звернув увагу на інший бік проблеми. Нині навіть найкращі обласні управління центрів зайнятості мають дуже низькі показники працевлаштування тих осіб, які перебувають у них на обліку. Це свідчить про те, що ця сфера потребує реформи та зміни підходів. Зі свого боку фахівці центрів зайнятості кажуть, що розміщають вакансії, а люди не приходять. Натомість громадяни про такі вакансії навіть не знають. «Основна проблема — це відсутність належної комунікації», — вважає парламентарій. До того ж, якщо йдеться про внутрішньо переміщених осіб, то ці люди зазнали багато втрат, тож їм також потрібен той, хто вислухає. «Було б дуже добре, щоб центри зайнятості створили якісь відділи, які переймалися б переселенцями, які могли би їх вислухати, поспілкуватися... І вони будуть розкриватися та вірити, що зможуть знайти себе на новому місці роботи».

Країна має зробити все для того, щоб покращити комунікацію з громадянами, які хочуть працевлаштуватися, наголосив парламентарій. Люди мають бачити, що вони потрібні, зазначив він, а цього не буде, якщо чиновник сидітиме в своєму кабінеті.