Народна депутатка Юлія Гришина — координаторка Комісії гуманітарної політики, з Олегом Синєгубовим, начальником Харківської ОВА, який очолив Комісію гуманітарної політики.

Передовсім — вивчають проблематику за напрямами діяльності.

Нагадаємо, що на початку березня на базі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України створено шість комісій: доброго врядування, політики безпеки, політики героїв та підтримки ЗСУ, гуманітарної політики, інфраструктурної політики, європейської інтеграції України, її областей і територіальних громад.

Також у Харкові відбулося установче засідання Комісії гуманітарної політики. Розповісти про роботу цієї громадсько-політичної структури та про завдання, які стоять перед Комісією гуманітарної політики, «Голос України» попросив голову підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлію Гришину, яка від парламенту координує діяльність Комісії гуманітарної політики.

— Зазначу, що Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України був створений ще у лютому 2021-го, тобто до початку повномасштабного вторгнення. Насамперед — для сприяння ефективному завершенню реформи місцевого самоврядування, — розповідає Юлія Гришина. — Тоді, та й нині, перед конгресом ставилося завдання вивчати реалізацію на місцевому та регіональному рівнях Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, готувати пропозиції для підвищення ефективності виконання цієї угоди та запровадження європейських стандартів у сфері місцевого самоврядування.

Учасники конгресу спільно з державними органами, органами місцевого самоврядування, всеукраїнськими асоціаціями та міжнародними організаціями мали налагодити тісну взаємодію з центральними органами державної влади для напрацювання узгоджених рішень, задля підвищення якості життя українців у регіонах. До речі, одним із таких рішень конгресу був Меморандум про непідвищення рівня тарифів у сферах централізованого постачання теплової енергії та гарячої води для населення в опалювальному сезоні 2021—2022 років. «Це рішення дало змогу гарантувати стабільність вартості комунальних послуг та не допустити підвищення платежів за комунальні послуги для всіх українських домогосподарств», — нагадала Юлія Гришина.

— У віданні конгресу питання безпеки для наших громад та регіонів, соціальний захист населення, особливо внутрішньо переміщених осіб, — зазначає народна депутатка. — За результатами засідань конгресу та робочих органів напрацьовуватимуться необхідні управлінські рішення. Пряма та відверта комунікація з представниками влади всіх рівнів у регіонах однозначно пришвидшує та полегшує вирішення проблемних питань.

— Гуманітарну комісію очолив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, а я координую роботу цієї комісії від парламенту. Крім мене, є ще дві координаторки — від виконавчої влади та місцевого самоврядування. Це голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак та голова Вараської МВА з Рівненщини Людмила Мариніна, — продовжує Юлія Гришина. — На першому засіданні проговорили напрями роботи та принципи співпраці членів комісії, до складу якої увійшло 86 учасників. Ми вирішили, що наші засідання відбуватимуться у змішаному форматі — онлайн та офлайн. А для оперативної комунікації створили групу у WhatsApp.

За словами народної депутатки, основне завдання комісії — попередній розгляд питань, які виноситимуться на розгляд президії конгресу, та підготовка висновків і рекомендацій для розв’язання конкретних проблем у галузях освіти, науки, медицини. «Нині, в умовах масштабного вторгнення, у нас з’явилося чимало нових викликів, які в більшості випадків виникають саме на місцях. Ситуація в регіонах може відрізнятися, тож унікального рішення для всієї країни почасти прийняти не можна. Однак Президент поставив завдання, щоб усі питання вирішувалися швидко. Тож завдання конгресу — зробити відстань між районними адміністраціями, парламентом і виконавчою владою мінімальною. На цьому майданчику представники всіх рівнів влади матимуть можливість спілкуватися і швидко приймати відповідні рішення, в тому числі за потреби — й на законодавчому рівні», — сказала Юлія Гришина, додавши, що у більшості випадків профільні комісії розв’язуватимуть проблеми самостійно, але якщо проблема вимагатиме уваги найвищого рівня — на рівні парламенту або участі Офісу Президента, то ці питання виноситимуться на засідання конгресу, щоб уже глава держави ставив завдання відповідним структурам.

Уже на другому засіданні Комісії гуманітарної політики обговорювали проблеми у сферах освіти, медицини, соціального захисту та культури, повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці народна депутатка. Серед проблемних питань, які розглянули, — забезпечення укриттями навчальних закладів; організація переходу на офлайн-навчання; налагодження якісного українського теле- та радіомовлення на прифронтових територіях; кадрове забезпечення медзакладів у сільській місцевості, а також формування тарифів на медичні послуги та інше.

— Для розгляду поточних питань ми запустили роботу спеціальних підкомісій, — прокоментувала поточні завдання координаторка комісії Юлія Гришина. — Готуються пропозиції для розв’язання проблем на рівні комісії і на найвищому рівні президії конгресу. Водночас напрацьовується Дорожня карта гуманітарної політики, яку затвердимо на конгресі. Результати щодо виокремлених проблемних питань обговоримо вже на наступному засіданні.

Довідково

З часу створення конгресу було проведено чотири засідання, які відбувалися у розширеному форматі із залученням представників органів державної влади, місцевого самоврядування, дипломатичного корпусу та міжнародних партнерів. Також проводилися регулярні засідання його робочих органів — Палати місцевих влад, Палати регіонів та Президії.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну конгрес не зупиняв своєї роботи, але з безпекових причин формат діяльності було зміщено в бік оперативного розв’язання найболючіших проблем місцевого самоврядування та організації державної влади в регіонах. Особливо це стосувалося найбільш постраждалих від війни місцевостей.

Наразі конгрес переходить до нового, планового етапу роботи, зазначається на його офіційному сайті. Там же розміщена й інформація про перше засідання за час повномасштабної війни. Воно відбулося 4 березня у Львові та проводилося у змішаному форматі (онлайн і офлайн). Його унікальність у тому, що вперше у засіданні взяли участь практично всі члени конгресу — 1638 осіб, або 94 відсотки від загальної кількості. Зокрема, 345 міських голів, 401 селищний голова, 606 сільських голів, 119 начальників районних військових адміністрацій, 119 голів районних рад. Також у його роботі взяло участь керівництво ОПУ, уряд у повному складі та інші учасники.

Нещодавно рішенням конгресу утворено Офіс, який стане новим комунікаційним майданчиком для його учасників. Раніше цю функцію виконував Офіс Президента України. Відтепер це буде окрема спеціалізована структура конгресу. Офіс здійснюватиме організаційний та аналітичний супровід роботи конгресу та його робочих органів, а також забезпечуватиме ефективність горизонтальної взаємодії між його членами.

Фото з особистого архіву Юлії Гришиної.