Спочатку народні депутати спільно з експертами, представниками індустрії та громадського середовища ознайомилися із вже напрацьованими пропозиціями. На підставі їх публічного обговорення підготують ще певні доповнення та уточнення. Далі — готові зміни направлять на експертизу та погодження в Єврокомісію. І тільки після цього відповідний законопроект реєструватимуть у парламенті. Такий алгоритм дій запропонував голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Дмитро Потураєв під час круглого столу «Удосконалення Закону України «Про медіа» та Закону України «Про рекламу»: слабкі місця і можливі зміни», який провели за сприяння проекту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні».

За словами Дмитра Потураєва, свого часу закони про медіа та про рекламу проходили міжнародну експертизу. «Вважаю, що без погодження з нашими європейськими партнерами ми не маємо права реєструвати і запускати офіційні процеси», — підкреслив він. 

«Маємо унікальну можливість пройти цикл політики так, як мало би бути на практиці, а не лише в теорії», — зауважив із цього приводу голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. За його словами, маємо хороші закони, які вже почали втілювати. «Насправді, ми тут як учасники законотворчого процесу, більше реципієнти — отримуємо інформацію від тих, хто грає на ринку, регулює і взаємодіє на ньому, для того, щоби створити умови, які навряд чи будуть консенсусні, але компромісні», — зазначив народний депутат. Це дасть нам той рівень інформаційного поля, в якому наші громадяни під час війни матимуть кілька забезпечених прав і свобод, переконаний він. Ідеться передусім про право на повноцінну, якісну, але в межах можливостей захищену від пропаганди інформаційну картинку. А також про право бути почутим, зайняти власну позицію і не нести за це відповідальність, і водночас поважати право іншого на свою позицію, взаємодіяти із державою та іншими гравцями в належний спосіб. «Якісна взаємодія держави зі ЗМІ чи медіа — це не стан, а постійний процес, — наголосив Ярослав Юрчишин. — Маємо вдосконалювати й шукати нові виклики. Нині бачимо, як багато споживачів ідуть по інформацію в соціальні мережі. Ми, як держава, повинні дуже оперативно реагувати на два виклики — балансувати і втілювати рекомендації наших європейських партнерів, але й реагувати на загрози, які дуже актуалізувалися під час війни».

За словами заступниці голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, попереду на нас чекає марафон подій, пов’язаних із аналізом роботи нового медійного законодавства. «Сьогодні йдеться про зміни, які стартують із обговорення з представниками галузі, громадськості та експертів. У квітні говоритимемо, як працює закон про медіа на заході разом із Нацрадою та «Інтерньюзом», — повідомила народна депутатка. — Реформа рухається, і ми бачимо, що наш задум, який стосується добровільної реєстрації онлайн-медіа, працює. Уже майже 200 таких медіа зареєструвалися. Реєструються навіть ті, які ведуть свою редакційну діяльність на платформах спільного доступу і навіть у тому самому Телеграмі». За словами Євгенії Кравчук, з кінця березня цього року запрацюють нові статті в законі про медіа і очевидно, що потрібно буде аналізувати, як вони працюватимуть. «Припускаю, що ми повертатимемося до аналізу цієї імплементації і пізніше, коли будуть додаватися нові статті, які стосуватимуться і мови, і квоти на європейські продукти, і шкідливого контенту... Дуже чекаємо, як запрацюють органи співрегулювання», — додала вона і закликала медійників активно долучатися до всіх обговорень.

Учасники круглого столу заслухали також інформацію про співрегулювання та реформу публічних аудіовізуальних медіа. 

Микита Потураєв від імені присутніх подякував постійним партнерам у розробці та імплементації медіареформи — Раді Європи.