У ніч з 26 на 27 жовтня в Україні почнеться зима. Принаймні жити віднині нам доведеться саме за зимовим часом. Стрілки годинників потрібно перевести на годину назад. Уже традиційно медики попереджають: майбутня зміна розпорядку дня може негативно позначитися на здоров’ї українців. У зоні ризику жінки, діти, хворі і передусім — люди із проблемами серцево-судинної системи. Їм лікарі радили заздалегідь готуватися до переведення стрілок годинника. І хоча перехід на зимовий час організму витримати все-таки легше, аніж на літній, питання: «Навіщо щопівроку переводити стрілки годинників?» — активно циркулює серед простого люду. Тим паче що головний аргумент прибічників зміни часу — так звана економія енергоресурсів — останнім часом викликає дедалі більше сумнівів.
Рішення переходити на літній час на початку ХХ століття було прийнято із суто прагматичних міркувань. За підрахунками ініціаторів переведення стрілок, максимальне використання світлої частини доби мало б зменшити потреби у штучному освітленні. Орієнтовно економія електроенергії мала б становити майже 20%. Та на практиці з’ясувалося, що переведення годинників заощаджує лише 2% електроенергії. 
Що ж стосується України, то наразі взагалі не відомо, чи економляться ресурси при регулярних змінах часових поясів. Як розповів «Голосу України» Віктор Білодід, заступник директора з наукової роботи Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, таких розрахунків, зроблених за часів незалежності нашої країни, просто немає.
— Я вважаю, що жодної економії немає. І що стосується України, то розмови про заощадження енергоресурсів від переведення годинників — цілковита фікція, — припускає Віктор Білодід. — Навпаки, відбуваються перевитрати енергії, пов’язані саме з переведенням стрілок. У ці дні-тижні підготовки спостерігаються певні перевантаження, тому що треба адаптуватися, внести зміни, у тому числі, і в розклад руху транспорту. На це ж потрібні час, гроші, ресурси й енергія.
Коли ж нарешті в країні стомляться переводити годинники, підлаштовуватися під зміни поясів і постане питання, за яким часом жити, Віктор Білодід радить обрати літній. Це, мовляв, найоптимальніший часовий пояс для більшої частини країни. «Основна маса населення України проживає у басейні ріки Дніпро. Тобто у тому часовому поясі, в якому перебуває столиця. Звичайно, на сході і на заході країни є зміщення, година різниці не може не позначатися. Як варіант там можна починати робочий день на годину раніше і пізніше, ніж у центральній частині країни. І тоді все вирівняється».
А лікар Київського центру клінічної імунології Сергій Сапегін запевняє, що нічого екстремального в переведенні годинників немає. І насправді українці могли б легко і майже непомітно переживати зміни часу. Та для цього потрібно обрати правильний момент. Так, переходити на зимовий час краще не в кінці жовтня, а в середині листопада. Повертатися ж у літній часовимір варто уже через півтора місяці після Нового року — в середині лютого. «Тоді сезонні адаптаційні можливості нервової та імунної систем були б якнайкраще підготовлені. І перехід відбувся б майже безболісно і природно», — сказав під час нещодавньої прес-конференції С. Сапегін і нагадав, що після переведення годинникових стрілок у імунної системи людини розпочнеться період адаптації. Триває він зазвичай близько двох тижнів. Тож протягом цього часу не рекомендується перевантажувати організм.
До речі, нині на зимовий/літній час переходять у майже 100 країнах. Між тим кілька держав нещодавно відмовилися від таких «експериментів». В Україні також кілька разів намагалися скасувати переведення годинників на літній/зимовийчас. Останній раз питання порушували в лютому цього року.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Лікарі радять
Щоб полегшити перехід на зимовий час, потрібна психологічна підготовка. Перші кілька тижнів після переведення стрілок годинника варто лягати спати не пізніше 10-ї години вечора. Для кращого засинання можете прийняти теплий душ. Перед сном не рекомендується переїдати. Вранці також бажано уникати ситних сніданків, бо вони забирають чимало енергії. Для полегшення та прискорення адаптації організму необхідно приймати контрастний душ і робити ранкову гімнастику. Але фізичних перенавантажень все ж таки треба уникати.