Міністр Бугай, така є птиця,
Сьогодні влаштував
прийом.
Он в очереті
новий дом.
Така краса кому
присниться?
Хвалила Чапля Бугая,
Який він чемний
і хороший,
І заробля багато
грошей.
А ще і дача ... своя.
І Лебідь теж
крилом махає,
І каже Чаплі він
в одвід,
Що цей Бугай —
... цвіт,
І як керує, як співає!
Бугай як закричить: —
Пугу!
І гості всі поприсідали,
Вони, сердешнії
не знали,
Що хай би склався він
в дугу.
Нічого більшого
не скаже.
А знають: він Лелечин
зять.
Міністр. То треба ж
привітать!
То й він дзьоба тоді
розв’яже.
«Керують нами
мудреці» —
І Бугаї, й Орли, і Сови.
Які готують їм
промови!
А мудрість, мабуть,
у хвості.
