На виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на Закарпатті всебічно розглянуто два важливі питання: стан забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області і практика застосування законодавства України про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, в західних областях України.

Вирішити фінансове наповнення

Голова комітету Валерій Пацкан насамперед відзначив: рішення провести виїзне засідання на Закарпатті прийнято не випадково. Адже тут століттями мирно живуть представники багатьох національностей. Мета — використати досвід Закарпатської області й внести пропозиції до законодавчої бази та детальніше вивчити проблеми етноменшин.

Голова обласної ради Іван Балога звернувся до народних депутатів з пропозицією — вирішити фінансове наповнення ухвалених законодавчих ініціатив. «У бюджеті мають закладатися кошти і на реалізацію національної політики. Національні меншини — росіяни, угорці, поляки, русини, румуни та інші — потребують такої підтримки. Мають видаватися книги, словники, відкриватися школи і дитсадки. Саме європейський досвід застосування практики вирішення питання захисту прав національних меншин найкращий для нашої країни», — підкреслив він.

Заступник голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський окреслив новели, які хотів би задекларувати у запропонованому ним і ще кількома депутатами законопроекті про нацменшини. На його думку, найкращим для України є досвід Угорщини. Суть — у місцях їх компактного проживання варто створити органи місцевого самоврядування, які можуть ухвалювати рішення щодо відзначення своїх свят, пам’ятних дат тощо. Цей законопроект Р. Кошулинський спрямував до експертів Ужгородського національного університету і вже отримав деякі відповіді.

...І про русинів замовили слово

Народний депутат України, член фракції Партії регіонів Іван Бушко присвятив цілий виступ русинській темі. На Закарпатті русини живуть із ХІ століття. Місцеве населення має свою культуру, мову, традиції й звичаї. За переписом 2001 року русинами записалося понад 10 тисяч закарпатців. За словами І. Бушка, до нього звернулися учасники ХІІ Світового конгресу русинів (відбувся 13—14 липня в Ужгороді і Сваляві) з ініціативою вважати русинів окремою нацією. Суголосним до попереднього став і виступ депутата обласної ради, лікаря Євгена Жупана, який повторив, що з післявоєнним приєднанням Підкарпатської Русі до України національність русин було втрачено. У сусідніх країнах русинів визнано за окремий народ, і вони мають можливість розвивати свою культуру. На його думку, при добрій волі керівництва держави це питання може бути нарешті вирішене.

Секретар парламентського комітету, член фракції Партії регіонів Іштван Гайдош також заявив: «Повністю підтримую надання русинам національності».

На брифінгу Валерій Пацкан сказав, що «питання визнання русинів», як і всі порушені виступаючими, обов’язково будуть розглянуті на засіданні комітету. Уже наступного року, бо до кінця поточного графік слухань щільно заповнений.

Почути кожного

Багато слушних думок і пропозицій було висловлено у виступах першого заступника голови комітету Андрія Шевченка, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксани Філіпишиної, посадовців Мінкульту, Міносвіти, Держміграцслужби, Генконсулів Румунії в м. Чернівці Елеонори Молдован і Угорщини в м. Ужгороді Йожефа Бачкаї, голів обласних національних товариств — ромського, угорських, російського, румунського та словацького.

Другого дня народні депутати ознайомилися з пунктом тимчасового розміщення біженців у Закарпатській області в Мукачевому, де поспілкувалися безпосередньо з іноземцями з Сирії, Еритреї, Сомалі, Афганістану, які утримуються тут. Оглянули медпункт і жилі приміщення та умови їхнього проживання. Притулок розрахований на 70 чоловік.

На зустрічі в Береговому зі студентами і викладачами Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ голова комітету Валерій Пацкан констатував, що частина з порушених питань уже вирішується. А коли Україна підпише асоціацію з ЄС, то чимало й інших проблем буде само собою знято.

Під час зустрічі в Береговому з членами комітету національної єдності Державних зборів Угорської Республіки на чолі з головою Арпадом Яношем Потапі у атмосфері дружби й взаємоповаги обговорено питання, які становлять взаємний інтерес. Зокрема, підкреслювалося, що Україна для Угорщини є стратегічним партнером, і що Угорщина підтримує підписання угоди ЄС з Україною. В. Пацкан запевнив, що народні депутати України посприяють у розв’язанні порушених питань, й попросив угорських колег сприяти українській меншині в Угорщині та підтримати Україну на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Він запросив депутатів угорського парламенту відвідати Верховну Раду Україну.

Велика увага членами комітету була приділена ромській меншині. Зокрема, йшлося про стан виконання президентського указу «Про стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини». У Береговому члени комітету ознайомилися з умовами навчання ромських дітей у ЗОШ №7 І—ІІ ступенів, відвідали дитсадок, де протягом тижня виховуються маленькі роми, амбулаторію і місця компактного проживання цієї меншини.

Закарпатська область.

Дослівно

Валерій ПАЦКАН, голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин |та міжнаціональних відносин:

 

— У роботі комітету ми обрали новий формат: законопроекти, які є найрезонанснішими для нашої країни, намагаємося обговорювати в присутності експертів і громадських активістів. Питання національних меншин — одне з найпріоритетніших, а тому потребує вивчення безпосередньо на місці. Говорячи про Закарпаття, не можемо ігнорувати проблем ромської меншини. 65% тутешніх ромських першокласників так і не закінчують дев’ятого класу, 31% дитячих смертей припадає на малюків саме цієї народності. У Мукачевому та Виноградові ці показники сягають 71 та 63% відповідно. Сьогодні нам потрібна не тільки оцінка практичної реалізації законодавства щодо національних меншин, а і його відповідності стандартам Європейського Союзу.

Факт

На Закарпатті діє 66 національно-культурних товариств обласного статусу: 13 — угорських, 18 — ромських, 4 — словацькі, 5 — російських, 11 — русинських, 4 — румунські, 3 — єврейські, 2 — німецькі та по одному польської, чеської, вірменської, білоруської, азербайджанської і грецької спільнот. Працює 95 дитсадочків та 114 шкіл, де викладання і виховання учнів та дошкільнят проводиться мовами національних меншин.

Виступає заступник голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський. 

 

Фото автора.