Зрозуміло, що завдання газети — привернути увагу влади до столичних проблем, змусити адміністрацію міста працювати все-таки на благо киян. Але чому б «Голосу України» не звернути увагу й на позитивні моменти в нашому житті, а також підказати городянам, як одержати трохи радості нині — восени, часто похмурої й непривітної пори?
Я можу навіть підказати, як саме. У Києві, з’ясовується, є багато дуже «усмішливих» місць. Наприклад, тих, де установлено позитивні, веселі... скульптури. Найбільше їх — на Пейзажній алеї. Тут розпливаються у посмішках величезні мозаїчні коти, кролики, зебри і діти. Там навіть на круглих білих ліхтариках намальовані веселі смайлики. Тут забуваєш про метушню й мимоволі всміхаєшся. Я із задоволенням приходжу сюди з онуками, хоча й живемо ми на лівому березі столиці. Цікаво, спостерігаючи, як радіють малята, я навіть намагаюся запастися для них маленькими подарунками, щоб вони ще більше відчули всю повноту й багатство навколишнього світу. Та що діти! Дорослі на Пейзажці посміхаються і йдуть звідси з гарним настроєм.
Гадаю, творці цього позитиву прагнули саме такого результату. Адже Київ — дуже напружене місто, тож йому просто необхідні такі куточки радості. Але й в інших районах міста є «радісні» скульптури. Наприклад, на Андріївському узвозі — всім відома, незабутня й сяюча Проня Прокопівна, якій освідчується в коханні Голохвастов. У Хрещатому парку позитивні емоції дарує величезна грошова жаба з відкритим ротом, а біля театру імені Івана Франка — усміхнений пам’ятник його актору Гнату Юрі в ролі гуморового, бравого солдата Швейка.
А якщо бути уважнішим, то в Києві радість можна зустріти й під... ногами. Нещодавно на вулиці Богдана Хмельницького невідомі художники розмалювали смайликами кілька каналізаційних люків. Тепер шедеври жовтого кольору з «білозубою посмішкою» веселять перехожих. Хто автор цього «позитивчика» — невідомо. Раніше люк-артом займалися активісти однієї із громадських організацій. Вони малювали смішні личка в Шевченківському районі. Радник голови правління «Київводоканалу» з питань інформполітики Вікторія Яковлєва каже, що до них звертаються представники різних організацій із проханням розмалювати металеві люки. «Ми тільки «за»! Але охочим порадувати городян «вуличною» творчістю радимо все-таки погоджувати свої наміри з міськими службами», — говорить вона.
До речі
Психологи вважають, що люди, як дзеркала, відображають те, що бачать. Тому не дивно, що восени в місті побільшало сумних облич. Будь-який позитив — гарна картинка на стіні або посмішка на кришці люка — може відвернути від поганих думок і розвеселити.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА (з архіву «Голосу України»).
