У «Голосі України» (№227 за 25 листопада ц. р.) з’явилася публікація про занепад однієї з найприбутковіших галузей сільського господарства — промислового коноплярства. До редакції надійшли відгуки науковців, економістів, промисловців, фермерів, екологів, фармакологів та інших фахівців щодо порушених проблем. Зважаючи на широкий резонанс, парламентська газета продовжує обговорювати актуальну тему.

У більшості іноземних країн робота сільськогосподарських підприємців у сфері промислового коноплярства регламентується одним або декількома нормативно-правовими актами. Наприклад, постановами Ради Європейського Союзу 2000-го та 2002 років або відповідним законом у Канаді.

На відміну від законодавства економічно розвинених країн, 

сучасна нормативно-правова база України є складною, заплутаною, а в окремих випадках такою суперечливою, що робить галузь коноплярства надзвичайно вразливою. 

Зокрема, від наявності професійних знань державних службовців або працівників правоохоронних органів, які згідно із своїми функціональними обов’язками стикаються з питаннями, пов’язаними із культивуванням безнаркотичних конопель.

Положення, що регламентують діяльність національної конопляної галузі, «розкидані» між десятками нормативно-правових актів. Ключові тези, що забезпечують діяльність сільськогосподарських підприємств в сфері коноплярства, закріплені не тільки у відповідних кодексах, законах, постановах або розпорядженнях Кабінету Міністрів, а й у наказах та інструкціях Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками тощо.

Утім, навіть не складності із правозастосуванням відповідних норм чинного законодавства стали на заваді існування галузі в останні десятиліття. Найголовніша причина занепаду — щільний державний контроль суб’єктів господарювання — від культивування технічних конопель, переробки до продажу кінцевої продукції. Держава створила таку кількість адміністративних бар’єрів, що «викинула» коноплярство за межі рентабельності й поставила галузь на грань виживання.

Наприклад, до 2012 року наша країна була єдиною в світі державою, яка зобов’язувала кожного суб’єкта господарювання охороняти посіви безнаркотичних конопель. Й що важливо — воєнізовану охорону могла здійснювати виключно одна державна структура! Вона й використовувала своє монопольне становище й щорічно у декілька разів збільшувала вартість послуг, які нею надавалися. Доходило до абсурду: вартість охорони рослини, яка не несла будь-якої суспільної небезпеки, коштувала майже 80 відсотків собівартості вирощеного врожаю! Зважаючи на ці непомірні затрати, конопляна сировина, вирощена в Україні, не могла конкурувати не лише на міжнародному, а й на внутрішньому ринку.

Одним із ще більш одіозних адміністративних бар’єрів, які були прописані в наказах одного з центральних органів виконавчої влади, була вимога до суб’єктів господарювання розміщувати посіви на певній відстані від населених пунктів, державного кордону, доріг, лісів тощо. Фактично 80 відсотків сільськогосподарських угідь в Україні не витримували зазначених у наказі вимог. Результат — створювалися корупційні передумови, якими «залюбки» користувалися співробітники правоохоронних та контролюючих органів на місцях.

Катастрофічне становище національного коноплярства обумовило створення наприкінці 2011 року профільної асоціації. Нова організація прописала у своєму статуті найголовніше завдання — усунути перешкоди для розвитку коноплярства та зменшити втручання держави в діяльність її членів. Починаючи з 2012 року система нормативно-правових актів, які регламентують діяльність сільськогосподарських виробників в сфері коноплярства, почала постійно змінюватися в напрямку полегшення ведення господарської діяльності, пов’язаної з культивуванням, переробкою та продажем продукції з технічних конопель.

За ініціативою асоціації протягом 2012—2013 років було лобійовано внесення змін в постанови та укази Кабінету Міністрів, відомчі накази та інструкції. Це дало змогу закріпити на рівні державних нормативно-правових актів постулат про те, що держава повинна створити умови для «сприяння діяльності суб’єктів господарювання щодо виробництва конопель з низьким вмістом тетрагідроканнабінолу або конопель, що не містять такої речовини». Скасування обов’язкової вимоги щодо охорони полів значно зменшило собівартість культивування промислових посівів технічних конопель. Нам вдалося також добитися скасування вимоги щодо обов’язковості дотримання суб’єктами господарювання відстаней до доріг, населених пунктів, державного кордону, лісів тощо, а також зменшити кількість документів, які надаються державним установам для отримання офіційного дозволу на культивування нарковмісних рослин.

Протягом 2014 року зусилля асоціації в сфері поліпшення нормативно-правового функціонування галузі коноплярства були спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних для коноплярів регуляторних актів. Зокрема, вдалося протидіяти внесенню змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно з якими передбачалося культивування наркотичних рослин, в тому числі технічних конопель, виключно підприємствами державної форми власності. Заблоковано ініціативу однієї з державних структур внести зміни в «Порядок організації та здійснення відбору зразків для контролю за культивуванням технічних конопель», згідно з якими створювалося підґрунтя для корупційних проявів з боку контролюючих українське коноплярство державних установ та правоохоронних органів.

Позитивні тенденції щодо спрощення функціонування конопляної галузі знайшли своє відображення в ініціативі уряду щодо гармонізації національного законодавства з нормативно-правовими актами Європейського Союзу. Нині асоціація «Українські технічні коноплі» працює над пропозиціями до змін в Податковий кодекс, до відповідних постанов Кабінету Міністрів України, наказів та інструкцій окремих міністерств та відомств з метою удосконалення національного законодавства.

Сподіваємося, що вже через кілька років промислове вирощування технічних конопель буде законодавчо врегульовано відповідно до нормативно-правових норм країн ЄС. Збудуться мрії вітчизняних науковців, сільгоспвиробників, переробників: держава розглядатиме культивування безнаркотичних конопель виключно як вирощування звичайної сільськогосподарської культури.

Згодом настане черга формувати нормативно-правову базу, необхідну для використання цілющих властивостей конопель у медичній та фармакологічній галузях.

Однак то вже буде згодом.

Факт

У 2014 році в Україні технічні коноплі вирощували на площі 979 гектарів. У Франції — на 11 тисячах, у Канаді — на 36 тисячах, у Китаї — на 60 тисячах гектарів.

Олександр ІГНАТЮК, президент асоціації «Українські технічні коноплі».