Керівники регіональних організацій Вільної профспілки освіти і науки України (ВПОНУ) зустрілися з головою профільного Комітету Верховної Ради Лілією Гриневич. Колеги активно обговорювали проблеми галузі, які треба оперативно розв’язувати. У принциповій розмові, на жаль, не брали участі представники Міносвіти. «А до них у присутніх накопичилася маса запитань», — зауважив очільник ВПОНУ Володимир Фундовний.

Говорили про студентське самоуправління, автономію ВНЗ, про розмір стипендій та пільговий проїзд студентів, оцінювали законопроекти про вищу освіту. До речі, найкращим спілчани вважають проект, запропонований робочою групою Михайла Згуровського.

Голову первинної профспілкової організації Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу Олександра Кізяна найбільше турбує заплановане виведення із системи вищої освіти коледжів і технікумів. «Пертурбації, — наголосив він, — стосуватимуться близько півтора мільйона викладачів, які там працюють. Це — по-перше. А по-друге, чи не позначиться новація на стандартах освіти та мотивації навчання?»

«Нові навчальні програми не сприяють розвиткові дітей», — заявила лідер профспілки Олександрійського колегіуму Лариса Лисюк. «Такої ж нищівної оцінки заслуговують і підручники, — підтримала колегу вчитель молодших класів цього закладу Ірина Татаренко. — Навчатися за ними — це раз і назавжди відбити в учня прагнення до знань».

Тему продовжив голова Вінницької обласної профорганізації Олег Безверхий, запропонувавши для відбору підручників, що друкуються за державний кошт, залучати іноземних експертів. «Інакше корумповану систему не зламати, — аргументував він. — Я надсилав до Міносвіти негативні рецензії, натомість з управління освіти облдержадміністрації надходили винятково позитивні відгуки щодо пропонованих посібників».

На думку очільника Новокаховської міської профспілки Тамари Захарченко, профільне міністерство досить часто видає накази, які здебільшого спрямовані не на користь учня і педагога та ще й часто суперечать чинному законодавству. «Міносвіти фактично відсторонене від учителя, а відтак — не знає його проблем, — наголосила вона. — Останнім часом маємо стовідсоткове фінансування лише енергоносіїв. Також на всі сто фінансується харчування, щоправда, не завжди належної якості. А ось на зарплату вчителям уже два роки поспіль вдається нашкребти лише 70—80 відсотків від запланованого». Про її низький рівень ішлося і у виступі керівника міської профспілки Львова Ігоря Шлапака. Він порушив питання і щодо необхідності нормалізувати працю пенсіонерів. «Педагогічна діяльність потребує неабияких затрат енергії, а психоемоційне навантаження зростає з кожним роком», — пояснив він.

Лілія Гриневич поінформувала учасників наради про наміри уряду зменшити зарплати працівників окремих галузей бюджетної сфери, в тому числі й освітян. У разі прийняття проекту постанови Кабміну педагоги щомісяця втрачатимуть кілька сотень гривень заробітку через скасування надбавок за престижність педагогічної праці та звання. «Цього не можна допустити. Слід зберегти виплату надбавки в розмірі 20 відсотків посадового окладу, забезпечити підвищення плати за звання», — наголосила народний депутат.

ТИМ ЧАСОМ

Лілія ГРИНЕВИЧ зауважила, що в Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти більшість також підтримують цей законопроект, однак окремі народні депутати висловлюються за документ, підготовлений урядом. «Тому для нас дуже важлива підтримка громадськості та профспілок, зокрема і ВПОНУ», — зазначила парламентарій.

ДО УВАГИ МІНІСТРА

Володимир Фундовний звернув увагу на те, що за нормами кількість учнів у молодших класах не має перевищувати 25 осіб, а у старших — 30. Проте Міносвіти відверто нехтує те, що у багатьох школах великих міст наповненість класів значно вища. «І нікого це, за великим рахунком, не турбує», — зауважив голова ВПОНУ, наголосивши на тому, що слід відмовитися від літнього «оздоровлення дітей на асфальті». «По суті, це безглузде витрачання як державних коштів, так і грошей батьків школярів», — підсумував він.