Дніпропетровський навчально-виховний комплекс «Техніко-економічний ліцей №61» по праву називають музеєм. У прийнятій тут концепції виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості одне з провідних місць відведено саме музейній педагогіці. На її реалізацію працюють шість (!) сучасних кунсткамер.
«Вони подарували нам мир»
У 1978 році відкрили музей бойової слави «Вони подарували нам мир». Серед експонатів — зброя часів Великої Вітчизняної війни, міни й снаряди, обмундирування, предмети солдатського побуту. Є навіть німецький прапор. Окремі стенди присвячені війні в Афганістані, героям-інтернаціоналістам Дніпропетровщини. Під керівництвом штабу тільки цього року школярі знайшли близько 300 дідусів і бабусь, котрі допомагали здобувати Перемогу. Нещодавно провели операції «Листи, обпалені війною» і «Відлуння війни» — все це посіло гідне місце в музеї. Тут працює 12 екскурсоводів — діти з 4-го по 11-й клас. Ліцеїсти пам’ятають ветеранів не тільки у свята: за кожним класом закріплені зони дії в мікрорайоні.
Гімн матері, рідній мові й Вітчизні
Особлива гордість ліцею — музей «Гімн матері, гімн Україні». За 10 років зібрано цінні матеріали, любовно оформлені руками дітей, їхніх батьків і педагогів. У 28 альбомах і на стендах розповідається про українських жінок, які зробили вагомий внесок у розвиток держави — від княгині Ольги до героїнь нашого часу. Ведеться дослідницька робота.
Музей «Троянди — мові України» прикрашає напис «Ти відродилася, як Фенікс, хоч тричі розстріляна була». Це частина етнографічного комплексу, створеного до 90-ліття Соборності України. Кожний клас брав участь у зборі матеріалів і оформленні альбомів, присвячених рідній мові, українським письменникам і видатним діячам.
В експозиції 18 стендів, 42 альбоми. Відображено зв’язки з обласним театром імені Шевченка, лауреатами премії Шевченка. Важливе місце посідають експонати, присвячені письменникам-землякам. Багато хто з них — часті гості школи.
«Наші вчителі використовують музейну педагогіку у вихованні всебічно розвиненої гармонійної особистості, — розповіла директор ліцею, народний учитель України Світлана Гавриш, котра стояла біля витоків створення всіх кунсткамер. — Діти більше дізнаються про минуле свого народу, його традиції. Ми вивчаємо їх і впроваджуємо в практику роботи ліцею».
Родина, де пам’ятають про кожного
Руками педколективу до 55-ліття школи створено музей випускників «Наша шкільна батьківщина». У ньому представлено тих, хто став гордістю міста, України. Окремі стенди присвячено олімпійському чемпіонові, ректорові Дніпропетровського інституту фізкультури Віктору Савченку, льотчикам-космонавтам, директорам великих підприємств, відомим ученим.
За останні 20 років ліцей випустив близько 590 золотих і срібних медалістів. Цій темі присвячено музей «Сяйво знань». Торік відкрили експозицію «Скульптори дитячих душ» — про вчителів, які зробили великий внесок у розбудову незалежної України і віддали частку свого серця її майбутньому — дітям. Музей розповідає про тих, хто пропрацював у навчальному закладі понад 40 років, про династії.
Готується відкриття музею «Шана Кобзареві». «Тут зібрано вишивки, малюнки, макети українських хат і навіть козацької Січі. Кожний клас надав по одному виданню «Кобзаря» — найстаріший 1947 року видання — й підготував по одному альбому, присвяченому певному етапу життя й творчості Тараса Григоровича, — розповіла завідувач кабінету Віта Боженко. — Канадська українська діаспора подарувала музею оригінальний портрет Шевченка. Центральне місце посідає погруддя Кобзаря — на тлі карти місць України, пов’язаних з ім’ям поета».
Консультантами під час створення музею виступили провідні історики, професори, викладачі Дніпропетровського національного університету.
Дніпропетровськ.
Фото автора.
Довідково
Щороку близько 70 відсотків випускників 61-го ліцею одержують медалі. Цього року учні посіли 78 призових місць на міських олімпіадах, 14 — на обласних і 10 — на всеукраїнських, перемагали вони й у конкурсах обласної та всеукраїнської Малої академії наук. І ніхто з випускників не залишив Батьківщину...
Випускниця 11-го класу, голова шкільного парламенту Ольга Старожук у музеї «Скульптори дитячих душ».
Макет Запорозької Січі.
А як у них
На дошці писали... пальцем
Музеї навчальних закладів за кордоном також не рідкість. Деякі з них виконують не просто функцію збереження експонатів та історії, пов’язаної з ними, а мають прикладне значення: приміщення музею, його експонати використовують для безпосереднього навчання. Так, у музеї початкової школи селища Васа Кіланіоу (Республіка Кіпр) періодично проводять уроки, де учні пишуть на дошці, яку використовували в період навчання їхніх дідусів і бабусь. На дошці в той час писали пальцем по піску, а спеціальною «терткою» (на знімку вгорі на передньому плані) стирали написане. Там же учні сидять за партами, розділеними спеціальними позначками, які в старі часи ділили клас на відповідні вікові групи, тому що клас і вчитель був один, а школу відвідували всі хлопчики й дівчатка, які тоді жили в селищі. Кожна вікова група учнів у такому класі займалася своїм предметом, наприклад, молодші вивчали граматику, а старші — математику або літературу.
У школі-музеї нинішнім учням розповідають про систему заохочень і покарань, які існували раніше. Наприклад, учня, що провинився, на весь урок могли поставити коліньми на горох чи щебінь (на знімках), могли покарати ударами лінійкою по частині тіла, на якій сидимо, або змусити носити на шиї, не знімаючи весь тиждень, частину щелепи свійської тварини (на знімку в центрі). Я спробував трохи поносити таку щелепу, відчуття не із приємних: громіздка, незручна й важка штуковина. Як тільки її діти носили? Всі заохочення, порушення учнів і покарання за них записували в журнал (на знімку внизу), що також зберігається в музеї. Прізвища деяких з колишніх учнів, які сьогодні проживають у селищі Васа Кіланіоу, є в цьому журналі. І їхні діти, онуки можуть прочитати й дізнатися, як поводилися батьки, бабусі й дідусі, будучи школярами.
У музеї початкової школи селища Васа Кіланіоу віллідж сучасні учні можуть подивитися підручники, шкільну форму й інші атрибути учнів 50—100-річної давності.
Сергій ДЕМСЬКИЙ.
Фото автора.
