Наші трудові мігранти мають серйозні проблеми за кордоном. Зокрема, їхні виборчі права обмежені, юридичний статус не визначений, часто взагалі відсутній соціальний захист, а мовні, культурні, релігійні потреби цих спільнот не захищаються. Про ці болючі проблеми українців за кордоном йшлося під час парламентських слухань, організованих Комітетом Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин.

Заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський (на знімку) повідомив: щороку за кордоном легально працевлаштовується близько 50 тисяч наших громадян, але точна кількість трудових мігрантів, які виїхали з України, невідома. Адже більшість із них виїжджає за туристичними або приватними візами, і працюють вони без необхідних документів. За словами заступника керівника парламенту, близько 80% студентів виявляють бажання вчитися за кордоном, а по завершенні навчання воліють залишатися там. Для нас це обертається втратою свіжих ідей, інновацій та кращих фахівців в майбутньому.

Р. Кошулинський також зауважив, що наші трудові мігранти відіграють значущу роль у підтримці вітчизняної економіки. Заробляючи кошти за кордоном, вони переказують їх на Батьківщину з метою підтримки і утримання своїх сімей, вкладають їх у будівництво, освіту дітей чи розвиток сімейного бізнесу.

«Щонайменше 10 відсотків заробітчан створили за кордоном власний бізнес. Майже всі вони спочатку намагалися відкрити власну справу на Батьківщині, проте наштовхувалися на численні бюрократичні бар’єри, що говорить про існування широкого поля для законодавчої роботи в частині спрощення ведення бізнесу в Україні. Тож для зменшення міграції потрібно створити сприятливі умови праці всередині країни. Адже саме від забезпечення конкурентного рівня зарплат залежить майбутнє України», — підкреслив заступник Голови Верховної Ради.

Голова парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан наголосив, що захист прав трудових мігрантів повинен здійснюватися вже на етапі найму в Україні фірмами-посередниками людей для роботи за кордоном. Не менш складними, за його словами, є проблеми розлучення сімей працівників-мігрантів, виховання дітей та утримання осіб похилого віку, діти яких працюють за кордоном. Народний депутат зауважив, що, за різними експертними оцінками, сьогодні за кордоном працює від трьох до п’яти мільйонів наших громадян, переважна більшість з яких — трудові мігранти. «Україна стала країною, яка активно впливає на формування ринку праці в Європейському Союзі та Росії. Водночас виїзд співвітчизників на роботу за кордон активно впливає на демографічний та соціальний розвиток нашої країни, створюючи нові виклики національній безпеці.

Він також повідомив, що майже третина наших заробітчан працює за кордоном нелегально. «Неврегульованість правового статусу перебування та зайнятості призводить до тяжких умов праці українських трудових мігрантів. Вони не мають необхідного режиму відпочинку, майже чверть із них працюють без щотижневих вихідних», — наголосив В. Пацкан.

Водночас, за даними Національного банку України, обсяг капіталу, що надходить від трудових мігрантів в нашу державу через банківську систему, в останні роки становить близько 7 мільярдів доларів США щорічно. «Держава повинна дякувати, що вони в ці тяжкі для української економіки роки не сиділи в черзі за виплатою по безробіттю, а намагались самостійно заробити кошти і забезпечити себе та свої сім’ї», — зазначив голова профільного комітету.

У свою чергу, народний депутат від фракції Партії регіонів Ганна Герман пообіцяла, що Верховна Рада не ухвалюватиме закони про оподаткування грошей, які в Україну пересилають трудові мігранти. «Державі потрібно розробити систему, яка б забезпечувала вашим інвестиціям можливість працювати, заробляти, творити бізнес з тим, щоб ви, навіть живучи там, вже закладали економічні основи повернення на Батьківщину», — сказала парламентарій.

Голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний наголосив, що на законодавчому рівні має бути врегульовано поняття «українська закордонна трудова міграція», а також ухвалений закон, в якому має бути чітко визначено, хто такий трудовий мігрант, хто — члени його сім’ї, а інвестиції в нашу державу не мають обкладатися податком. Крім того, закордонні українці рекомендують парламентаріям повернути мігрантам право голосувати і підписати міждержавні угоди про взаємозарахування пенсійних стажів і соціальних виплат між Україною та іншими державами. Такі угоди не підписані, зокрема, з Італією, Польщею, Канадою та Грецією, а відтак трудові мігранти, які там працюють, і пенсію отримувати не можуть.

Також у наших мігрантів є проблеми з оформленням паспортів. «Співвітчизники за кордоном, згідно з умовами прийому у вищі навчальні заклади, користуються тими ж самими правами, що і громадяни України, які проживають в себе на Батьківщині. Документи почали приймати у виші з 1 липня і прийматимуть до 20 липня. Тобто, якщо в цей термін громадяни України, які проживають у Придністров’ї, а їх більше ніж сто тисяч, не отримають паспорти, вони просто не зможуть приїхати здати документи і навчатись в Україні. Їхні конституційні права порушуються через те, що хтось не надрукував вчасно і не видав паспорти», — зазначив голова Спілки українців Придністров’я Леонід Ткачук.

Отже, наголосили учасники слухань, для вирішення вищезазначених проблем треба розробити концепцію державної політики щодо українських трудових мігрантів, а також створити програму повернення етнічних українців на Батьківщину, оскільки незабаром може так статися, що в нашій країні житиме менше українців, ніж за кордоном.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

ФАКТ

Найбільше українських вчених працюють у США, Росії і Німеччині, яка є одним із лідерів в ЄС за кількістю фахівців медичної галузі. З України щороку виїжджають близько 6 тисяч кваліфікованих ІТ-спеціалістів. Найбільше наших заробітчан їдуть до Італії, Польщі, Угорщини, Іспанії та Португалії.

Під час слухань.