Відучора в Україні стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. За право стати студентом бакалаврату цього року змагаються понад 322 тисячі абітурієнтів, тоді як торік їх було близько 400 тисяч. Через таку різницю ректори очікують «спокійнішої» кампанії. Також освітяни сподіваються на те, що краще працюватимуть Єдина державна електронна база з питань освіти та система «Конкурс». Тому більше випускників скористаються Інтернетом, що дасть змогу ліквідувати вже традиційні черги під приймальними комісіями.
Подивитися, як подаватимуть документи перші абітурієнти, «Голос України» учора вирушив до одного з провідних вишів країни — Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тим більше, що саме цей ВНЗ визнають «законодавцем мод» у боротьбі з багатогодинним коридорним очікуванням. «Ми організували приймальні комісії у 14 навчальних корпусах, залучили для цього понад 400 осіб», — розкриває секрети успіху ректор університету, академік Леонід Губерський. Крім того, за його словами, вже не перший рік працює система так званого єдиного вікна. Якщо абітурієнт хоче одночасно подати документи, наприклад, на історичний, юридичний та соціологічний факультети, то для цього йому не доведеться об’їжджати всі три. Весь пакет документів приймуть у першій же приймальній комісії.
Результат такого підходу помітно — під дверима приймальних комісій порожньо. Знайти абітурієнтів практично не можливо, хоча, за даними ректора університету, станом на 11-ту ранку 1 липня, тобто в перші дві години першого дня прийому документів, до вишу електронним шляхом встигли подати 356 заяв. «До того ж у нас такого не буває, що людина подавала документи на факультет кібернетики, а вони опинилися в Полтаві в якомусь сільськогосподарському університеті», — запевняє Леонід Губерський.
Утім, ще одна причина порожніх коридорів не залежить від університету. Від минулого четверга не працює офіційний сайт Українського центру оцінювання якості освіти і абітурієнти не можуть скачати зі своїх персональних сторінок результати останніх ЗНО, зокрема, з фізики. Тож штурм приймальних комісій переноситься. Добре, що часу на подачу документів удосталь — аж до 31 липня. Очевидно, тому майбутні студенти й не поспішають «здаватися», а хочуть ще раз перевірити, чи правильно обрали спеціальності. «Я вже подала документи на статистику в механіко-математичний факультет, а тепер вагаюся: подати ще на радіофізичний чи кібернетику?», — запитує дівчина в консультанта факультету кібернетики, на що той авторитетно запевняє: «Безсумнівно, треба йти на кібернетику!». Дівчина обіцяє подумати і повернутися.
До речі, за словами Леоніда Губерського, таким, як ця абітурієнтка, пощастить. Держзамовлення на природничі та технічні науки цього року зросло, тоді як за такими спеціальностями як правознавство, економічні науки, міжнародні відносини — скоротилося. До того ж у ВНЗ відкрилося дев’ять нових спеціальностей, і всі для «технарів».
Напередодні учасники круглого столу «ІТ-індустрія і Університет: формула успіху», який відбувся в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, обговорили можливі шляхи модернізації освітніх процесів, а також практичні форми співпраці ІТ-бізнесу та ІТ-освіти. Результатом розгляду цих питань став меморандум про співпрацю, який підписали Леонід Губерський, ректор КНУ імені Тараса Шевченка та Віктор Валєєв, директор Асоціації «Інформаційні технології в Україні».
Леонід Губерський зазначив, що співробітництво в ІТ-галузі сприятиме модернізації системи підготовки ІТ-спеціалістів, а також розробці власних конкурентоспроможних програмних продуктів для потреб економіки України та зовнішніх ринків.
Сергій КОВАЛЬЧУК.
Фото автора.
На знімку (зліва направо): Євген Сулима — перший заступник міністра освіти і науки України, Леонід Губерський — ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Віктор Валєєв — директор Асоціації «Інформаційні технології в Україні».
