З минулого року на Дніпропетровщині реалізують перший в Україні проект Європейського фонду освіти (ЄФО) «Поліпшення системи ПТО шляхом прогнозування й адаптації вмінь і навичок соціального партнерства й удосконалення використання ресурсів». Проект має дві складові: аналіз професійно-кваліфікаційної структури регіонального ринку праці й розробку процедури вдосконалення регіональної мережі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).
Скільки в трубу вливається — стільки й має виливатися
На початковому етапі реалізації пілотного проекту провели анкетування близько 400 підприємств і 130 ПТНЗ різних рівнів атестації, у тому числі навчальних центрів, що діють на виробництвах. Зібрали також базу даних вакансій центрів зайнятості. Вивчили попит та пропозицію, проаналізували ситуацію на ринку праці й підготували відповідні пропозиції.
Так, фахівці ЄФО визначили, що слюсарів-ремонтників і електромонтерів з ремонту й обслуговуванню електроустаткування готують відповідно до попиту на них. Невеликий надлишок зафіксовано у підготовці наймасовішої професії — електрогазозварника. Фахівці рекомендують знизити випуск майже на 8%. На 7% більше, ніж потрібно підприємствам, випускають малярів, на 10% більше — слюсарів з ремонту автомобілів.
«Водночас, вважати, що зроблені ЄФО висновки цілком адекватні ситуації, не можна, — зазначив начальник відділу ПТО департаменту науки і освіти обласної держадміністрації Владислав Скляр. — Скажімо, Фонд дійшов висновку, що в області готують слюсарів-сантехніків на 10% більше. Але в реальності в ЖЕКах їх майже не залишилося, і знайти грамотного й кваліфікованого сантехніка стає для городян дедалі проблематичніше...».
І все-таки учасники пілотного проекту вважають, що методика розрахунків і прогнозування потреб ринку праці й, відповідно, удосконалення мережі навчальних закладів, напрацьовані під час реалізації програми, можуть стати ефективними й корисними для інших регіонів країни.
Навчально-виробничі центри: вигідно для всіх
Серйозним кроком у розвитку сфери ПТО стало створення навчально-виробничих центрів (НВЦ). Організовують їх на базах ПТУ разом з компаніями. Ними охоплено близько третини всіх училищ. В області працюють 19 НВЦ: 8 — будівельних технологій, 7 — сфери обслуговування й по одному центру зв’язку та інформаційно-комунікаційних технологій, фахівців поліграфії, банківських систем, зварювального виробництва. П’ять центрів мають статус регіональних.
Наприклад, на базі ПТУ-6 створено два центри — з компаніями «NІBCO» і «TRІORA» — для будівельних робіт. Партнери надають матеріали свого виробництва, щоб діти могли вчитися працювати саме з ними, їх співробітники проводять практичні заняття.
«Така співпраця вигідна всім. Учні ПТУ мають можливість знайомитися з усіма новинками, першими вчаться з ними працювати, — вважає Владислав Скляр. — А фірми популяризують свою продукцію, і одержують фахівців».
На базі Дніпродзержинського училища діє центр ресторанного сервісу. Його приміщення — міні-ресторан, де навчають сервірувати столи, готувати коктейлі тощо.
На жаль, великі сільгоспвиробники поки що неохоче йдуть на створення центрів аграрного напрямку. Тому освоювати нову техніку учням доводиться лише під час практики у фермерських господарствах. І випускникам училищ доводиться додатково витрачати не менше двох-трьох років, щоб повністю вивчити сучасну техніку й одержати досвід роботи на ній.
Діяльність зі створення центрів інноваційних технологій досить перспективна. Як розповіли в ОДА, у цьому напрямку плідно працюють із Федерацією роботодавців області, від яких багато чого залежить. Вони, часто не бачачи вигоди в просуванні своєї продукції, бренда, не завжди готові до співробітництва.
«Варто відзначити гарну підготовку будівельників. Особливий попит мають монтажники гіпсокартонних конструкцій, — розповіла головний спеціаліст департаменту науки і освіти ОДА Людмила Боднар. — Високий рівень підготовки поліграфістів у Міжрегіональному вищому професійному училищі інформаційних технологій. Чималий попит мають трактористи-машиністи сільгосптехніки. Чудово готують кухарів, барменів, офіціантів. Ці спеціальності затребувані. Багато в чому це пов’язано з тим, що при закладах діють навчальні центри».
Земні турботи космічного училища
У тому, що сьогодні від профтехосвіти потрібна тісна взаємодія з роботодавцями, переконалися у Вищому професійному училищі №17, що традиційно готує фахівців для космічної галузі.
Торік його випускників працевлаштовано на 208 підприємствах міста та області.
«Якщо раніше майже всі наші дипломники йшли на Південмаш, то сьогодні ситуація змінилася, — бідкається заступник директора ВПУ-17 Вікторія Щербина. — На підприємстві триденний робочий тиждень, низькі зарплати. Тому з 400 осіб, які щорічно випускаємо, на Південмаш іде близько 80».
Сьогодні добре затребувані випускники училища із професіями машинобудівного напрямку. На вагу золота машиністи мостових кранів — крім ВПУ-17, їх готують тільки в Нікополі. При цьому наповнити групу непросто. В електрики, верстатники, зварники молодь також не особливо рветься. Прагнуть бути бухгалтерами, операторами комп’ютерного набору, касирами, кухарями, кондитерами.
Про проблеми «бурси» влада не в курсі?
Але не все гладко в 17-му. Тут гостро стоїть питання про проходження виробничої практики. За законом, вона повинна бути оплачена: половина суми йде на зарплату учня, половина — на рахунок училища. Торік учні ВПУ-17 заробили близько мільйона гривень.
«При нарахуванні зарплати практикантам мають проводитися відрахування в обов’язкові фонди — а роботодавцеві цього робити не хочеться, —зауважує Вікторія Щербина. — На приватних підприємствах кажуть: нам дуже потрібні верстатники, кухарі, але по бухгалтерії проводити їх ми не хочемо».
В училищі переконані: держава має ухвалити закони, які забезпечили б зацікавленість підприємств в учнях-практикантах. Наприклад, треба зобов’язати їх мати практикантів не менш як 2% від загальної чисельності співробітників. При цьому таким підприємствам слід надати податкові пільги.
Важливе й інше питання: чому діти, що вступають після 9-го класу в технікуми, одержують 400 гривень стипендії, а учні ПТУ — 275?
«Близько 40% наших учнів із малозабезпечених родин. Буває, узимку приходять на заняття в сорочці й кедах, — кажуть педагоги. — І наші співробітники несуть їм одяг. Нерідко ми їх годуємо. Тих, хто приїжджає із сіл з курочками-качечками, меншість».
Третя проблема: заклад постійно зазнає нестачу майстрів: на 1200 гривень «чистими» молоді люди з високим розрядом не йдуть. Такий же оклад при ставці 720 годин на рік і у молодих викладачів після ВНЗ. Класне керівництво й ведення кабінету додатково приносять не більш як 400 гривень.
Нарікають в училищі й на повну відсутність матеріально-технічної допомоги з боку держави. Усе купувати доводиться за рахунок відрахувань із практики учнів, допомоги їх батьків. Наприклад, хоче училище готувати фахівців вкрай необхідних для регіону професій: «верстатник широкого профілю» чи «оператор верстатів із програмним управлінням». Щоб одержати ліцензію, потрібна відповідна база, скажімо, верстати вартістю від 500 тисяч євро. Яке училище зможе дозволити собі придбати хоча б п’ять таких верстатів, а їх потрібно мінімум 15? Не менш як 40% навчального часу діти займаються на устаткуванні. Нині здебільшого воно зношене, зупиниться — і ПТУ можна закривати.
Дніпропетровська область.
Факт
В області дефіцит тесль (2,5%), слюсарів механоскладальних робіт (3,6%), слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування (8,4%), слюсарів із складання металоконструкцій (11,3%), електрозварників на автоматичних і напівавтоматичних машинах (8,2%), контролерів водопровідного господарства (7,5%). Мають гостру потребу підприємства також у стропальниках (12,5%) і кріпильниках (8,9%).
Цифра
У регіоні функціонують 58 профтехучилищ, у яких навчаються 28200 осіб і працюють 3200 педагогів. Плани прийому згідно з держзамовленнями стабільно виконуються на 95—98%. 11 закладів налагодили міжнародні відносини з навчальними закладами держав далекого й близького зарубіжжя.
До речі
Наприкінці квітня в Криничанському районі відбувся конкурс серед ПТУ за фахом тракторист-машиніст. Взяли участь у ньому всі 20 навчальних закладів, що готують цих фахівців. Перевіряли і теоретичні, і практичні знання. Перше місце посіли учні з Апостолівського району.
Дослівно
«Училища повинні працювати над тим, щоб їх випускники були конкурентоспроможні, — переконана Людмила Боднар. — У ПТУ має бути ефективна «візитівка». Чимале значення в створенні позитивного іміджу мають діючі в них навчально-виробничі центри. Необхідно не тільки чекати допомоги від держави, а й самим проявляти ініціативу, організовувати творчу роботу колективу».
Фото надано ВПУ-17.
