За тонну сої весною давали вже на 1200 гривень більше, ніж восени: 4200. Тож фермер Наталя Голобородько не прогадала, коли після жнив взяла кредит і збудувала у своєму господарстві, що в селі Мар’янівка Шполянського району, ангар для зберігання зерна. Засипала 60 тонн сої, і додатковий прибуток весняної ціни покрив 70 відсотків вартості ангара.

Кошти брала, як завжди, в кредитній спілці «Кредит-Агро». Чотирнадцять років ця фінансова установа працює в Черкасах і є «паличкою-виручалочкою» для аграріїв області, насамперед для дрібних. Де б їм інакше позичатися, якщо Український державний фонд підтримки фермерських господарств уже третій рік коштів не надає? А для банків дрібний виробник нецікавий. Був випадок в одному з фермерських господарств Лисянського району: банківський працівник чухав потилицю — як оцінити унікальні саморобні агрегати фермера-умільця, котрі той пропонував у заставу...

До того ж хоч спілка за користування грошима бере 34 відсотки, проте це не дорожче, ніж у банку. Не треба сплачувати страховку, комісії, за касове обслуговування, інкасацію, за довідки. Спілка не нараховує пеню за дострокове повернення кредиту. Більш того: якщо позичальник протягом року рівними частинами сплачує кредит і відсотки, то наприкінці відсоткова ставка в нього буде усього 17 відсотків — на залишок тіла кредиту.

З цією самою фінансовою установою чотири роки працює власник особистого селянського господарства Микола Білик із села Яснозір’я Черкаського району. Чоловік брав кошти на придбання корів, зернового комбайна, преса для сіна, доїльної установки. Фермер Станіслав Вернигора з Богодухівки Чорнобаївського району за партнерства з «Кредит-Агро» запровадив краплинне зрошення на 12 гектарах свого поля.

Сьогодні активи спілки — 7,6 мільйона гривень. За перше півріччя цього року фермерським та особистим селянським господарствам надано майже 2,7 мільйона гривень. Це ніби й небагато. Але порівняйте: держава цього року передбачає для фермерів області кредитів 1,2 мільйона гривень.

Спілку «Кредит-Агро» заснував досвідчений, відомий в області аграрник Володимир Васецький (на знімку). В кінці кризових 1990-х слухав-слухав, як нарікають колеги — працівники обласного управління сільського господарства, що ніде позичити грошей навіть на лікування, на побутову техніку чи навчання дитини в інституті, й запропонував скооперуватися коштами. Йому повірили: чоловік авторитетний, надійний, знаючий, скрупульозно і відповідально підходить до всього, за що береться. Свого часу Володимир Георгійович вивів з економічного «прориву» три райони. Вийшовши на пенсію, не залишився осторонь реформування в аграрному секторі. Економіст за фахом, прогресивна і поміркована людина, він завжди у солідних фірм нарозхват: працював від області брокером під час становлення у державі аграрної біржі, очолював на Черкащині два міжнародні аграрні проекти. Захотів спробувати себе і в такій ринковій структурі, як кредитна спілка.

Тож із самого початку «Кредит-Агро» була наближена до сільського господарства і стала прикладом селянської кооперації «самі для себе». Зараз має вкладників майже в усіх районах області. В окремих селах уже по два десятки жителів є членами спілки «Кредит-Агро». Вкладають кошти багато років поспіль під не такий і високий, але стабільний відсоток: 18,2.

— Володимире Георгійовичу, а наскільки готова спілка в разі форс-мажору віддати гроші вкладникам?

— Тримаємо на поточному рахунку в банку до 18 відсотків суми активів, — пояснює Володимир Васецький. — Вдається уникати «безнадійних» боргів. Хоча ситуації бувають різні. Скажімо, деякі господарства, котрі вирощують овочі, в останні два роки не отримували прибутку через низькі реалізаційні ціни на окремі види вирощеної продукції. Кредитна спілка за таких обставин змушена пролонговувати кредити. Але нікому не можна пробачати неповернення боргів, хоч би як вони виникли. В кредитній спілці є вкладники і позичальники. При порушенні балансу втрачається вся суть кооперації. Так, за минулий рік у Лисянському, Черкаському районах були прийняті два рішення про стягнення боргів за кредитними договорами.

— Третині позичальників кредити надаються під поруку тих членів спілки, які мають позитивну кредитну історію. У таких випадках суворо питаємо з поручителя — він або допомагає сплатити борг, або переоформляє кредит на себе й поступово сплачує. З посиленням фінансової кризи правління спілки, кредитний комітет посилюють і вимогливість до позичальників: вирішили надалі давати кредити лише під договори поруки й застави, а окремі — й під кілька договорів поруки; одруженим видавати кредити лише за письмовою згодою чоловіка або дружини.

Ну і, звичайно, велика роль кадрів. Ревізійну комісію очолює Михайло Грицишин, який багато літ керував ревізійним відділом облсільгоспуправління. Творчо і якісно виконує свою роботу головний бухгалтер Людмила Лимаренко — вона постійно удосконалює свій професійний рівень. Після навчання і складання відповідних екзаменів Міжнародна рада сертифікованих бухгалтерів і аудиторів присвоїла їй кваліфікацію бухгалтера-практика.

А в чому ж секрет енергійності і професійності самого голови спілки, ветерана сільськогосподарського виробництва?

— Я завжди намагався працювати з молоддю, — відповідає Володимир Васецький. — Вона найбільш чутлива до прогресивних ідей, знань, усього новітнього. В молодих є бажання рости, добитися більшого. З ними я сам молодший!

Лариса Соколовська, Лідія Титаренко.

Черкаська область.

Фото Лариси Соколовської.