Наша система освіти відірвана від реалій ринку праці

Кожен п’ятий українець віком від 15 до 24 років не навчається і не працює. 42 відсотки громадян нашої країни, які мають офіційний статус безробітних і перебувають на обліку в державних центрах зайнятості, — це люди до 35 років.

Серед основних причин цього соціального явища фахівці називають такі: невідповідність нашої системи академічної освіти вимогам ринку праці, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, низький рівень заробітної плати.

Утім, за прогнозами Міжнародної організації праці, зростання безробіття у світі, не-зважаючи навіть на очікуваний підйом економіки, продовжиться і цього (на 5,1 мільйона), і наступного року (на 3 мільйони).

 У доповіді МОП наголошується: найвразливішою частиною населення планети виявилася молодь віком до 24 років — 13% осіб цієї категорії не можуть працевлаштуватися. На жаль, молоді громадяни нашої країни дедалі частіше стикаються з цією проблемою.

Уже не перший рік експерти кажуть, що вітчизняна система освіти відірвана від реальних потреб ринку праці. Щорічно ВНЗ випускають тисячі спеціалістів, які не затребувані. Систему працевлаштування кадрового потенціалу з дипломами зруйновано. 

На біржі є попит на кваліфікованих робітників, медперсонал, ІT-фахівців. А ось з економістами, фінансистами, юристами, дизайнерами сьогодні очевидний перебір.

У Київському молодіжному центрі праці визнають: потрібна профорієнтація молоді, щоб регулювати вподобання тих, хто вибирає майбутню спеціальність, і потрібність цієї професії в галузі народного господарства країни. На жаль, як і раніше, на вітчизняному ринку праці зберігається диспропорція між попитом і пропозицією. Часто роботодавців не влаштовує рівень підготовки найманого працівника. Так, увагу звертають на комп’ютерну грамотність претендента. За даними порталу rabota.ua, у 67% вакансій початкового рівня для молодих фахівців ця умова є однією з основних.

Водночас від студентів, які претендують на низькооплачувану або тимчасову посаду, не вимагають відмінних навичок роботи з комп’ютером.

— Практика показує, що чимало молодих фахівців не володіють необхідними практичними навичками для працевлаштування. Вони змушені додатково підвищувати свій професійний рівень. Але, на жаль, не всі мають таку можливість. Особливо в сільській місцевості, — зазначає керівник з роботи із закладами освіти і науки «Майкрософт Україна» Олександра Сизова.

Натомість молодь, яка шукає роботу, не влаштовують оклади, які супроводжують цікаві вакансії. За словами заступника директора Київського молодіжного центру праці Анни Куценко, молодим фахівцям з дипломами про вищу освіту в столиці пропонують роботу із зарплатою в 2,5—3 тисячі гривень.

Однак, на сайтах «зайнятості» можна знайти наживку від роботодавців і в 5—7 тисяч на місяць. Насправді виявляється, що це «ідеальний» заробіток претендента, який він, будучи, наприклад, менеджером з продажу, може отримати. Найчастіше в цю суму входять лише відсоток від продажу товару або послуги, і навіть мінімального розміру зарплати в ній не враховано.