Інфляційний фон грудня очікується високим через подальше підвищення вартості продуктів харчування і промислових товарів, істотне зростання тарифів на теплопостачання. На ціни впливатимуть передноворічні клопоти, коли підвищується попит не лише на їжу до святкового столу, а й усілякий інший подарунковий крам. Золота пора для торгівців. На ринку пального після стрімкого здорожчання бензину, є надія, обійдеться без цінових стрибків.
Бензин та дизельне пальне, хочеться сподіватися, не вражатимуть автомобілістів цінниками. За одну ніч у листопаді вони злетіли на 1,3—1,4 гривні.
Тож тепер, переконують оптимістично налаштовані експерти, літр пального хоча б копійок на 40—50 мусить подешевшати. Бо нині заправити легковик для багатьох не по кишені. Приміром, за повний бак 92-го на «Ланос» доводиться викласти 700—800 гривень. Тобто, зважаючи на середню по Україні зарплату у трохи більш як три тисячі гривень, треба майже тиждень працювати (не ївши, не пивши) на один бензин. Тому чимало громадян, які раніше добиралися на роботу з комфортом у власному транспорті, змушені пересідати на громадський. Бо проїжджати щодня 20—30 кілометрів в один бік і стільки само в інший стало невиправданою розкішшю. Навіть у Києві, де і роботу можна знайти, і зарплата у багатьох вища від середньої по країні, кількість транспорту на дорогах помітно скоротилася — особливо це видно у час пік, коли без довжелезних пробок можна досить швидко проїхати через усе місто. Причинами заторів тепер стає не наплив машин, а дорожні роботи, які, як на мене, активізувалися... після випадання снігу.
Статистика не на користь власників заправок — у жовтні роздрібний продаж бензинів через мережі АЗС скоротився на 23 відсотки (порівняно з жовтнем 2013-го). За листопад офіційних даних ще немає, але, схоже, тенденція, зважаючи на зменшення автівок на дорогах, продовжиться.
Скорочення обсягів реалізації одразу знижує доходи «королів бензоколонок». Тож їм доведеться погоджуватися зі зниженням навару, щоб не втрачати клієнтів. Тим паче, що, за оцінками Антимонопольного комітету, маржа при реалізації пального уроздріб сягає 2 гривні (!) на кожному літрі. Інші чинники на користь подешевшання: світові ціни на нафту знизилися. А саме з-за кордону наша країна отримує практично 80 відсотків пального.
Борошно не значно, але зростатиме в ціні слідом за здорожчанням зерна — тонна продовольчої пшениці вже підбирається до трьох тисяч гривень, тоді як ще місяць тому коштувала 2400—2500.
Сільгоспвиробники не поспішають реалізувати збіжжя у надії отримати максимальну ціну.
Хліб — на так звані соціальні сорти в окремих регіонах ціни підвищаться на 1—2 відсотки.
Від стрімкого здорожчання виробники продукту №1 утримаються через необхідність декларувати підвищення цін більш як на 1 відсоток за місяць. «Комерційні» буханці давно вийшли з-під державного контролю — паляниці на полицях магазинів можете знайти і за 5, і за 25 гривень.
Крупи — здебільшого дорожчатимуть. Особливо у зоні ризику гречка, ажіотажний попит на яку прокотився сусідньою Росією.
Дорогим буде і рис, значна частина якого імпортується. Невисокі ціни на борщовий набір, що склалися цього року в країні, та сама картопля по 3—4 гривні за кілограм і капуста по 1,5—2 гривні стримують попит на крупи.
Овочі та фрукти до кінця року подорожчають ще на 10—20 відсотків — зростання відбудеться передусім за рахунок імпортної вітамінної продукції.
Особливо наберуть в ціні тепличні помідори і огірки — у вітчизняних теплицях практично закінчився сезон, а поставки з-за меж держави напряму зав’язані на курсі долара. Хоча звичка окремих українських родин споживати ті ж таки томати круглий рік підтримає і ціни, і збут.
Молоко та молокопродукти ще додадуть у ціні 3—5 відсотків, тобто літр молока в економічній плівці здорожчає на 30—40 копійок.
Кефіри, йогурти уже зараз недоступні за ціною для щоденного вжитку бага-тьом громадянам. Адже кефір підріс до 13—14 гривень за літр... Узимку традиційно знижуються надої, відповідно зростуть закупівельні ціни на відносно якісну сировину для виробництва продукції з незбираного молока. Це одразу позначається на цінниках у роздрібній торгівлі.
Соняшникова олія залишатиметься доступною для обмежених у фінансах споживачів, яким і вершкове масло, і м’ясо, що ще з літа стрімко здорожчали, не по кишені.
Але підвищення за останні два місяці з 4000 до 6200 гривень за тонну закупівельних цін на соняшник, певне, позначиться і на ціні олії. Тут на користь споживачів грає те, що її дефіциту на внутрішньому ринку не буде — Україна виробляє у 10—11 разів більше цієї продукції, ніж споживає. Якщо продукуємо понад 300 тисяч тонн за місяць, то з’їдаємо у середньому 25 тисяч. Утім, стосовно внутрішнього ринку не все так однозначно — за низьких цін в Україні фасована олія у пляшках, не виключено, «тікатиме» через прозорі кордони до сусідніх держав.
Цукор — кілограмових пакетів солодкого піску за прийнятними, як на мене, цінами у 9—10 гривень з наближенням нового року на полицях магазинів ставатиме дедалі менше.
Заводи завершують переробний сезон, тож відпаде потреба оперативно оплачувати необхідні для виробництва матеріальні ресурси, передусім природний газ. Благо для виробників, що цукор — продукт не швидкопсувний, може зберігатися місяцями (а то й роками) в очікуванні «кращих» цін. Торговельні мережі теж не звикли втрачати своє, тож «соціальний» цукор витіснятимуть кілограмові упаковки по 14, а то й 15 гривень.
М’ясо з наближенням Новорічних та Різдвяних свят традиційно дорожчатиме, передусім свинина і яловичина. Певне, кожна родина придбає для святкового столу хоч шматочок. Тим часом, ціни навіть на «бюджетну» курятину й так вже зашкалюють: тушки бройлера «розпродуються» по 32 гривні за кілограм, а «дієтичні» грудки пропонують по 52 гривні.
Алкоголь у грудні триматиме ціновий «градус». Зекономити можна буде хіба що на акційних пропозиціях окремих видів продукції.
Але тут треба бути максимально уважним, щоб, заощадивши кілька гривень, не зіпсувати собі застілля неякісним питвом. Враховуючи небайдужість наших громадян до спиртного у святкові дні, і винно-горілчані компанії, і торгівля матимуть гарний виторг.
Ліки, на жаль, і надалі дорожчатимуть. Імпортні медикаменти зростуть у ціні, бо їх купують за валюту. Завезені раніше запаси, придбані за курсу 8 чи принаймні 12 гривень за долар, вичерпуються.
Нові поставки надходять за новими, мало не удвічі вищими цінами. Для виробництва вітчизняних препаратів використовуються й імпортні субстанції, на придбання яких теж потрібні долари чи євро. Знизити витрати фармацевтичних компаній могла б заборона реклами ліків на телебаченні. Але проти такої новації виступають й самі медійники. Мовляв, рекламні кошти — основне джерело фінансування творчих колективів, а отримані за просування ліків кошти становлять майже третину в бюджеті телекомпаній. Тож без реклами медпрепаратів телевізійникам ніяк — медіабізнес значно мірою тримається на плаву за рахунок... нездорових громадян...
Транспортні послуги теж стають дедалі вартіснішими.
До дорогого пального додаються витрати на ремонт та обслуговування, а ті самі запчастини здебільшого іноземного виробництва, тож залежать від курсу долара.
Житлово-комунальні послуги в грудні зростуть — у когось на 20—30 відсотків, у когось — на 50 відсотків. Платіжки особливо «порадують» тих громадян, хто цієї осені ще не платив за тепло.
Адже нинішні тарифи передбачають підвищення вартості опалення до 10—11 гривень за квадратний метр. Для порівняння — торік узимку за централізований обігрів квартири я, приміром, щомісяця платила не більш як 3,35 гривні за квадратний метр.
У грудні нас можуть ошелешити ще однією новацією: у планах — запровадження системи попередньої оплати за споживання енергоносіїв. Принаймні такі наміри викладені у рішенні РНБО «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/2015 року», уведеного в дію указом Президента. На перший погляд, цілком слушна пропозиція — чимало громадян вимоги окремих операторів кабельного телебачення про передоплату послуг вважають прийнятними. То чому б споживачам не підтримати енергогенеруючі компанії, яким за той же використаний газ доводиться розраховуватися одразу. Але чи вдасться виписати працюючий механізм, і головне, переконати населення, що світло і тепло в оселі треба оплачувати наперед, велике питання.
Туристичні послуги — залишаться у цінах листопада. Мандрівки напередодні Нового року дещо подорожчають.
Адже, незважаючи на економічну скруту, охочих провести Новорічні свята на лижних базах відпочинку в Карпатах або здійснити закордонний вояж все ще вистачає.
Валюта — обійдеться без значних стрибків у обмінниках, які дошкуляли громадянам останнім часом. Навпаки, можна прогнозувати укріплення гривні.
Напередодні Нового року українці масово здаватимуть валюту, аби мати гривневі запаси, щоб пристойно провести свята. Міняйлам високий курс долара не вигідний і вони намагатимуться штучно його пригальмовувати, щоб мати ще більший зиск.
Прогнози збирала Галина КВІТКА.
