Верхівки курганів — пірамід українських степів — націлені в небо, як телескопи. Уже тисячі років вони стежать за рухом світил і тримають незримий зв’язок, який виник ще в момент зведення. Нові дослідження, проведені вченими у Придніпров’ї та інших степових краях, показують, що кургани будували з урахуванням космічної орієнтації, задовго до виникнення єгипетських пірамід.

Тема дешифрування таємниць українських курганів стала однією з головних на ІІІ Міжнародній конференції «Шлях до космічної свідомості», яка відбувається щорічно у Дніпропетровську. Це місто — столиця ракетно-космічної індустрії, тож форум допоміг зв’язати історичним містком зоряне минуле та майбутнє регіону.

Уже багато років степові «стражі Вічності» притягають до себе увагу відомого археолога, професора завідувача кафедри українознавства МАУП Юрія Шилова. Результати нових досліджень він узагальнив у роботі «Придніпров’я в загальносвітовій скарбниці культурно-історичної спадщини». Юрій Олексійович відомий як автор історичних бестселерів «Космічні таємниці курганів», «Прабатьківщина Аріїв, «Праісторія Русі», «Космос стародавньої України», «Праслов’янська Аратта» і багатьох інших, які викликали гарячу полеміку.

Учений охоче буває в Дніпропетровську. Адже тут, де торував собі дорогу в скельній породі стародавній Борисфен, зароджувалося, згідно з новими дослідженнями, ядро легендарного етносу Аріїв. Дослідження Юрія Шилова дали змогу встановити, що кургани для аріїв були й астрономічною обсерваторією для вивчення неба стосовно до земних потреб (наприклад, сільськогосподарських), і стартовим майданчиком для «космічних подорожей» людських душ.

На території Дніпропетровської області, за інформацією Лідії Голубчик, директора обласного Центру охорони історико-культурних цінностей, до 2000 року розташовувалися близько 7500 курганів. Вони були поставлені на облік ще за радянських часів. А в 2000 році було почато інвентаризацію цих пам’яток археології, яка тривала майже 10 років. Фінансувалися роботи з обласного бюджету. І на сьогодні в регіоні налічується майже 14 000 курганів, на території 22 районів.

Та це не все. Важливо, — вважає Лідія Голубчик, — згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України, визначитися зі статусом земель під пам’ятками. Лише в чотирьох районах: Верхньодніпровському, Новомосковському, Юр’ївському і Криворізькому їм надали статусу історико-культурного призначення. 

А далі, як наголошує Лідія Миколаївна, треба встановити межі земель на місцевості, щоб повністю захистити кургани від розкопок і розорювання.

Вона також зізнається, що справа йде набагато швидше, коли до справи підключаються органи прокуратури, наприклад. Так, нещодавно в Новомосковську міський суд розглянув і задовольнив позов Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу культури та туризму Новомосковської райдержадміністрації, яким зобов’язав Перещепинську міськраду взяти на баланс 111 об’єктів культурної спадщини — пам’яток археології — кургани на загальну суму 71 млн. 146 тис. грн.