В Україні знайшлося багато шанувальників серіалу «Величне століття. Роксолана» — турецької версії історії кохання султана Сулеймана І Пишного і простої дівчини Насті, що нині транслюється на одному з телеканалів. Кінокритики віднесли його до найкрасивіших історичних серіалів. За минулий рік найвідомішим і найдорожчим телепроектом на турецькому ТБ стала саме ця екранізація. Серіал мав шалену популярність в Азербайджані, Казахстані, Росії, Чехії, Словаччині, Болгарії, Сербії, Албанії, Хорватії, Греції, Ірані, Лівані, Арабських Еміратах. Але довкола «Величного століття» виникли і скандали. У чому річ?

 

Виявляється, турецький канал «Show TV», на якому транслювався серіал «Величне століття», підкинув хмизу в суперечку між консерваторами-ісламістами та поміркованими мирянами. Відеоверсія стосунків Сулеймана та Роксолани стала предметом розгляду турецької комісії з телевізійної моралі.

Окрім того, Національна комісія Туреччини з питань телебачення надіслала телеканалу вимогу привести певні епізоди серіалу у відповідність до канонів суспільної моралі. Йдеться про відверті гаремні сцени.

В Україні народ — саме миролюбство, а й тут не всім сподобалися певні нюанси турецького серіалу. Йдеться, зокрема, про гру головної героїні «Величного століття. Роксолани», улюблениці публіки Мер’єм Узерлі (батько актриси — турок, мати — німкеня). 

Мовляв, грає актриса надто зухвало, грубо, чим деформує уявлення про Олександру (Роксолану). Справді, «турецька» Роксолана дуже нестримана, емоційна, брутальна, позбавлена будь-яких гарних чи просто нормальних манер спілкування.

Хоча думки є різні. Ось що пишуть кінолюбителі на форумі в Інтернеті:

— Дивився цей фільм лише для того, щоб порівняти з нашою «Роксоланою», з Ольгою Сумською та Хостікоєвим. Як на мене, турецький варіант незмірно кращий, і виглядає Роксолана реалістичніше — таке собі тупе сільське невиховане бабище з надмірними претензіями до життя. Сцени стосунків виписані блискуче, крім того, все знято на тлі автентичних османських палаців. Вражає, як авторам фільму вдалося тримати інтригу. Місцями фільм дуже нудний. Найгірше тут — масштабні битви. Інколи «чіпляє» турецький націоналізм і шовінізм. За живе взяло, що часто звучить прекрасна українська колискова, щоправда, трохи переінакшена на турецький манер. Фільм цілком заслуговує на те, щоб приділити йому частину життя.

Або:

— Актриса Мер’єм дібрана ідеально, не те що наша Сумська. Для того, щоб так підкорити чоловіка, мало бути просто вродливою, треба бути розумною, очевидно, Роксолана притягувала Сулеймана не лише тілом. Хоча Мер’єм просто красуня!..

Те, що гра Ольги Сумської відрізняється від гри Мер’єм Узерлі — зрозуміло. Та й сюжети фільмів дещо різняться. Українська версія знята за романом Осипа Назарука, а турецька — за кількома романами та документами. Проте історичні факти таки незмінні. Істерична поведінка Роксолани в серіалі «Величне століття» відразу впадає в око.

Відомо, що народилася майбутня султанша у сім’ї священика Гаврила Лісовського з Рогатина — містечка в Західній Україні (інша версія  — з містечка Чемерівці). Під час татарського набігу, приблизно 1520 року, Настя Лісовська (або Олександра, як згадується в деяких джерелах) була захоплена в полон і переправлена, ймовірно, спочатку до Кафи (тепер — Феодосія), потім — до Стамбула, де дівчину запримітив візир Ібрагім-паша, який пізніше подарував її Сулейману. Тобто дівчина була не зовсім «сільським невихованим бабищем». Швидше, навпаки. Росла у родині священика, тож можна припустити, була грамотнішою та культурнішою за багатьох своїх ровесниць. Звісно, дорога Роксолани до влади та серця султана — червона від крові, це пояснюється жагою помсти за смерть рідних тощо. Засоби мети не виправдовують. Але якщо поглянути і на життя в гаремі — суцільні інтриги, підкупи, обмани, зрадництво... Там, щоб вижити, треба було мати розум, хитрість, мудрість. Важко уявити, що коїлося в серці Роксолани, та її поведінка в трактуванні актриси Мер’єм у «Величному столітті», як мінімум, дивує. Бачиш таку Роксолану й думаєш: «Хіба це можливо взагалі?..» Чи турки вигадали її, як і відверте вбрання жінок (воно навряд чи було таким) для серіалу, пристосованого до Європи...

Відомо, що в гаремі Роксолана отримала прізвисько Хуррем, що означає «Та, що сміється». А у «Величному столітті» головна героїня часто радше істерить і репетує, ніж усміхається. І нерідко її хочеться назвати нехитрою, а не навпаки.

Цікаво, як би поставився турецький глядач до нашого серіалу «Роксолана». Все ж, у кожного своя правда і своя Роксолана: для когось вона велична, для когось — істерична...

 

Рівне.

Фото надане автором.