На наших абітурієнтів чекає непроста вступна кампанія. До 15 грудня вони мають зареєструватися для участі у пробному тестуванні, яке відбудеться за новими правилами: зокрема, з двох предметів (української мови та математики) частина випускників виконуватиме завдання базового рівня, решта — поглибленого. Тим часом виші ще тільки визначаються, сертифікати ЗНО з яких предметів і якого рівня вони вимагатимуть від абітурієнтів.

Свої вимоги до вступників інститути та університети мають оприлюднити до 1 грудня. Та основні новації, які чекають на абітурієнтів, уже прописали в новому Законі «Про вищу освіту» та в Умовах прийому до ВНЗ у 2015 році, затверджених наказом МОН № 1390.

Найголовніша новина: ЗНО і ДПА (державну підсумкову атестацію) тепер складатимуть усі випускники, а не тільки охочі вступити до вишів. Міністерство освіти мало намір охопити тестуванням ще й випускників коледжів, проте після протестів, влаштованих «молодшими спеціалістами» та їхніми педагогами, відмовилося від такої ідеї. Принаймні, у 2015 році після коледжів до ВНЗ зараховуватимуть на основі вступних іспитів.

Ще одна важлива новина: сертифікати ЗНО «не першої свіжості» ніхто не прийматиме — термін їх дії обмежили роком. Тобто, наприклад, випускникам 2013—2014 навчального року, які планують вступати до вишу влітку 2015-го, процедуру зовнішнього незалежного оцінювання доведеться пройти знову. Як пояснила на брифінгу перший заступник міністра освіти Інна Совсун, результат ЗНО є рейтинговим — таким, що визначає рівень знань окремого вступника на тлі інших абітурієнтів поточного навчального року. Крім того, нещодавно переглянули методику розрахунку бала сертифіката, тож документи минулих років нині використовувати просто неможливо. 

Цікаво, що ДПА з української мови для всіх випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Водночас тестування з української мови та літератури стане обов’язковим, а зі всесвітньої історії та світової літератури проводитися не буде, адже ВНЗ дуже рідко вимагають сертифікати ЗНО з цих предметів.

Змін зазнає й сама процедура проведення ЗНО — зокрема, запроваджуються тести базового та поглибленого рівнів з одного і того самого предмета.

Раніше випускник під час тестування був зобов’язаний отримати щонайменше 124 бали, а для профільних предметів — 140 балів, проте нині діятиме принцип «склав або не склав». Якщо абітурієнт склав ЗНО, він отримає відповідний документ і право вступати в обраний виш. Якщо провалив (наприклад, не набрав на ЗНО необхідний бал із математики), сертифікат з цього предмета він взагалі не отримає.

За вишами залишається право встановлювати мінімальний прохідний бал. Вони самостійно визначатимуть перелік та кількість необхідних сертифікатів ЗНО, а з математики, української мови та літератури — рівень складності тестів, які складатимуть абітурієнти, залежно від їхнього майбутнього фаху. Тож випускникам варто уважно вивчити правила вступу, які виші оприлюднять на своїх сайтах.

Кожен навчальний заклад самостійно формує конкурсний бал вступника, в законі прописані лише основні його складові — результати ЗНО та середній бал атестата (для деяких спеціальностей визначено ще й третій компонент — творчі чи фізичні випробування).

Вага сертифікатів ЗНО у формуванні конкурсного бала буде різною. Кожен вуз визначить у власних умовах вступу, яким предметам він віддає перевагу, і присвоїть їм певний «ваговий коефіцієнт». Наприклад, для майбутніх біологів сертифікат ЗНО з біології може мати коефіцієнт 0,4, а з української мови — 0,2. Це означатиме, що знання абітурієнта з біології формуватимуть 40% конкурсного бала, а з української мови — тільки 20%.

Результати ЗНО мають становити не менше 20 відсотків конкурсного бала з кожного предмета. Крім того, додаткові бали абітурієнтам нараховуватимуть за атестат про повну середню освіту (від 0 до 10% конкурсного бала), конкурси творчих чи фізичних здібностей (не більше 25%, за винятком творчих випробувань під час вступу на галузь знань «Мистецтво» та «Архітектура», за які можна отримати до 50% конкурсного бала), а також за особливі успіхи (від 0 до 5% конкурсного бала).

Бюджетні місця МОН планує перерозподіляти між тими вищими навчальними закладами, які залучать найсильніших абітурієнтів, пояснює Інна Совсун. Гроші «ходитимуть» за студентом. Уже 2015 року двадцять відсотків держзамовлення (а з наступного — всі сто) розподілятимуть за новим принципом. «Наприклад, на спеціальність «архітектура» виділено державою тисячу місць. Серед 15 тисяч абітурієнтів, які вказали, що хочуть навчатися на «архітектурі», формується загальний список по цій спеціальності, і та тисяча абітурієнтів, які набрали найвищу кількість балів, — отримають право навчатися на держзамовленні. А далі вже буде питання — які університети вони зазначили для навчання на цій спеціальності. Тобто формується список за спеціальністю, і залежно від того, скільки місць виділено, ці люди автоматично отримають право на зарахування на місця держзамовлення. А потім ці місця держзамовлення ідуть в ті університети, які зазначили вступники», — цитує першого заступника міністра Укрінформ.

З наступного року всіх абітурієнтів зараховуватимуть у «першу хвилю». Кожен вступник матиме право подавати по три заяви до п’яти університетів (загалом 15 заяв) і для кожної заяви він визначатиме пріоритетність. «Наприклад, вступник найбільше хоче вступити на «право» до Києво-Могилянської академії — це його пріоритет №1, і якщо він потрапляє за своїми балами до цього вишу, то всі інші його заяви автоматично анулюються», — пояснила Інна Совсун. Тож нові правила вступу змусять абітурієнтів швидше визначатися зі своєю альма-матер.

Занотуйте!

Прийом документів для вступу розпочнеться 10 липня, а завершиться 1 серпня о 10.00. Списки рекомендованих до зарахування оприлюднять 2 серпня.