Профспілки побоюються, що під час роботи над бюджетом 2015 року Кабінет Міністрів повернеться до розробленого влітку Мінфіном законопроекту «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні». З ними солідарні депутати Київради, які підтримали пропозицію міської організації Профспілки працівників освіти і науки України та ухвалили звернення до Президента, парламенту та уряду щодо забезпечення соціального захисту педагогів.

Як повідомив «Голосу України» голова профспілки педагогів Києва Олександр Яцунь, згаданий законопроект передбачає істотне звуження соціальних гарантій для «сіячів розумного, доброго, вічного», які й без того не розкошують. Зокрема,  збільшення навантаження для вчителів, вихователів дошкільних навчальних закладів та керівників гуртків, а також збільшення наповнюваності класів і груп у садках. Розмір надбавок (за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування кабінетом тощо) педагогам пропонують регулювати в ручному режимі.

Схожі пропозиції щодо того, як «потрусити» кишені освітян, містилися й у проекті закону № 4648 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень соціальної політики)», який у квітні цього року завдяки принциповій позиції профільного комітету Верховної Ради, МОН та профспілок було повернено уряду на доопрацювання. Проте законопроект «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні» знову пропонує зекономити на вчительських зарплатах.

«Крім того, його автори пропонують заощадити вже й на вищій школі, — розповідає Олександр Яцунь. — Законопроектом «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні» нівелюються передбачені новим законом про вищу освіту економічні гарантії автономії навчальних закладів. Зокрема, скасовується можливість вишів відкривати поточні та депозитні рахунки в банках та розпоряджатися заробленими коштами на власний розсуд. Крім того, планується в ручному режимі здійснювати доплати і нараховувати надбавки професорсько-викладацькому складу, відібрати у співробітників інститутів й університетів можливість користуватися оздоровчими і спортивними базами вишів. Понад те, знівельовано основоположне конституційне право громадян на безплатну вищу освіту, адже законопроектом скасовується чинна норма про обсяги державного замовлення (не менше 180 бюджетних місць на кожні 10 тисяч населення)».

Поки що документ не вийшов за межі Кабміну, проте столичні педагоги хочуть переконатися в тому, що його не відклали, а поховали остаточно. До речі, раніше проти законопроекту виступила Львівська облрада.

«Ухвалення цього закону спричинить руйнування освітньої галузі, погіршення умов для здобуття якісної освіти, а також порушення трудових прав працівників навчальних закладів та інтенсифікацію їхньої праці. Так, за окремими положеннями вказаного законопроекту вчитель вищої категорії, який має 25 років стажу, залишиться з окладом 1800 грн. А за нинішніх реалій це неприпустимо!» — переконана заступник голови КМДА з гуманітарних питань Ганна Старостенко.

Позицію керівників місцевої влади означено на сайті столичного департаменту освіти і науки, молоді та спорту. Київська міська державна адміністрація обіцяє докласти всіх зусиль, щоб не допустити законодавчого звуження соціальних гарантій освітян Києва.

Кризу освітянської галузі поглиблює криза місцевих бюджетів. Цього тижня на зустрічі столичних чиновників з профспілками міський голова Віталій Кличко заявив, що «Київ формує 30% держбюджету України», а міська скарбниця нині порожня. За його словами, дефіцит бюджету столиці становить майже 1,7 мільярда гривень. У фінансових бідах Віталій Кличко звинуватив центральну владу, яка вилучає 50% надходжень від податку на доходи громадян, які мали піти на розв’язання нагальних проблем столиці.

«Наша профспілка звернулася до Президента, уряду і Верховної Ради з пропозицією починаючи з 2015 року залишати у Києві всі 100% податку. Можливо, тоді і освіта, і охорона здоров’я, і соціальна сфера нарешті не страждатимуть від недофінансування», — пояснює Олександр Яцунь.

Нині невідомо, чи буде наступного року можливість платити «муніципальну» надбавку (20% до окладу) столичним вчителям. «Проблеми можуть виникнути вже у грудні 2014-го, — передбачає Олександр Яцунь. — Станом на 1 листопада на виплату надбавки не вистачало майже 30 мільйонів гривень... Ми розуміємо: в країні надзвичайно складна ситуація, і не вимагаємо розмороження єдиної тарифної сітки чи інших соціальних компенсаторів. Але з огляду на рекордне знецінення гривні, інфляцію та зростання цін (у Києві вони вищі, ніж у регіонах) хоча б не відбирайте у педагога того, що в нього є. Муніципальна надбавка — це 360 гривень для вчителя вищої категорії, а для молодого фахівця (з окладом 1400 гривень) — 280».

Довідково

Законопроект «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні» передбачає:

— збільшення норми навчального навантаження вчителів з 18 до 20—22 годин на ставку, вихователів дошкільних навчальних закладів з 30 до 36 годин на ставку, керівників гуртків до 22 годин на ставку;

— внесення змін до щойно ухваленого Верховною Радою України Закону «Про вищу освіту», спрямованих на погіршення умов праці науково-педагогічних працівників, матеріального та стипендіального забезпечення студентів;

— регулювання Кабінетом Міністрів України виплат надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов’язків, доплат за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування кабінетів;

— погіршення пенсійного забезпечення педагогічних працівників шляхом підвищення страхового стажу, зниження розміру пенсій, збільшення стажу для призначення пенсій за вислугу років;

— скасування норми про виділення коштів на оздоровлення та на охорону праці.