Комітет Верховної Ради з питань правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про Вищу раду юстиції» щодо обмежень для членства у Вищій раді юстиції.
На засіданні комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №11069) пропонується доповнити статтю 7 Закону «Про Вищу раду юстиції» новою частиною, передбачивши, що її членами не можуть бути народні депутати, члени Кабінету Міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади та керівники політичних партій.
Члени комітету зазначили, що Вища рада юстиції є органом, статус якого встановлено Конституцією та врегульовано спеціальним Законом «Про Вищу раду юстиції». Зокрема, ВРЮ діє в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції та статті 3 цього закону.
Крім того, підкреслювали парламентарії, враховуючи специфічні повноваження та завдання Вищої ради юстиції, її формують Верховна Рада, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (по три члени) та всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка обирає двох членів. Також до складу ВРЮ входять за посадою Голова Верховного Суду, міністр юстиції, Генеральний прокурор.
Водночас, наголошувалося на засіданні, запропоновані законодавчі зміни за своєю суттю спрямовані на заборону суміщати виконання обов’язків члена ради з участю в політичній діяльності, з представницьким мандатом, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу на керівних посадах центральних органів виконавчої влади.
Однак у контексті обмеження права членів Кабінету Міністрів бути членами Вищої ради юстиції народні депутати зазначали, що відповідно до частини другої статті 7 Закону «Про Кабінет Міністрів України» члени уряду не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої в позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті отримання прибутку. Тому такі законодавчі застереження автоматично унеможливлюють призначення цих посадових осіб до складу Вищої ради юстиції. Крім цього, статус керівників центральних органів виконавчої влади визначено відповідно до спеціального Закону «Про центральні органи виконавчої влади», а правове регулювання статусу політичних партій та їх керівників — Законом «Про політичні партії в Україні». Аналогічне законодавче регулювання стосується і статусу народних депутатів, — підкреслювали члени комітету.
На їхню думку, вказані законодавчі пропозиції мають фрагментарний характер, не враховують необхідності комплексного підходу до врегулювання порушеного питання та особливого статусу Вищої ради юстиції як конституційного органу, який відповідальний за формування суддівського корпусу.
Інформаційне управління апарату Верховної Ради.