Чиї гаманці підтримують безплатну освіту

У більшості київських шкіл побори все ще регулярні. Хоча, здавалося б, 90-ті вже давно стали історією. З батьків вимагають здавати гроші до так званого класного фонду, а часто — ще й до шкільного. Суми дуже різні й залежать від керівництва школи. Дехто здає по 200—250 гривень у місяць, дехто — близько 500 грн. раз на півроку. Частина цих грошей має йти на особливо актуальний перед першим вересня ремонт. До речі, як пояснили «Голосу України» у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, кошти на це згідно з законами «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про освіту» має виділяти та контролювати їх використання місцева влада. Проте, як розповіли нам батьки (імена яких зі зрозумілих причин ми не називаємо - «нашим дітям там ще вчитись», пояснюють вони), учителі не цураються просити профінансувати заміну лінолеуму, фарбування стін, чистку жалюзі, генеральне прибирання та інші потреби.

Так, в одній зі шкіл лівого берега столиці батькам дітей, які закінчили початкові класи, сказали: ваші діти тут провчилися чотири роки, тепер треба зробити ремонт у класі, тому з кожного по триста гривень. А те, що щомісяця здавали до класного фонду, як з’ясувалося, уже витрачено. У деяких школах це призвело до того, що батьки відмовляються здавати кошти до фондів, мовляв, коли буде потрібно щось конкретне, скажімо, нова дошка, тоді за це й заплатимо.

Про те, що з коштами, виділеними з бюджету на ремонт шкіл, у столиці не все гаразд, свідчать й дані прокурорських перевірок. Зокрема, цього року правоохоронці з’ясували, що внаслідок незаконних дій службових осіб управління капітального будівництва Святошинської РДА на рахунки трьох будівельних компаній безпідставно, тобто за роботи, які не виконувалися, було перераховано понад 7,8 мільйона гривень, виділених з бюджету на реконструкцію та будівництво прибудови до середньої загальноосвітньої школи по вулиці Львівській.

Ще одна каламутна вода для нечистих на руку чиновників — харчування школярів, що, до речі, теж знаходиться під опікою місцевої влади. Нині воно безплатне для учнів молодших класів. І то, лише сніданок. Щоб придбати продукти для їдалень, потрібно провести тендери, і тут починається... Цитата з прес-релізу прокуратури м. Києва: «Незважаючи на те, що згідно з законодавством постачальники послуг з організації харчування дітей звільняються від сплати ПДВ, службові особи Дніпровського управління продовжують безпідставно завищувати вартість послуг з організації харчування на суму податку на додану вартість, що призводить до незаконного використання бюджетних коштів. Виявлено факти, коли всупереч вимогам законодавства, без проведення тендера, укладаються договори про закупівлю за бюджетні кошти продуктів харчування за значно завищеними цінами. Внаслідок неправомірних дій посадових осіб управлінь освіти Дніпровського та Святошинського районів бюджету міста Києва спричинено збитки у розмірі більше як 431 тис. гривень».

Загалом, збиток від порушень у сфері використання бюджетних коштів у галузі освіти за результатом лише однієї перевірки, проведеної у 2011-2012 році у Києві, становив понад 21 млн. гривень. А батьки при цьому продовжують здавати сотні гривень до класних та шкільних фондів...

Якщо у столиці головна проблема полягає у тому, щоб у батьків вистачило сімейного бюджету на всі шкільні потреби, то у регіонах громадам часто доводиться боротися за сам факт існування навчального закладу. Так, як повідомляє наш вінницький кореспондент Віктор СКРИПНИК, незадовго до початку навчального року громада села Біликівці Жмеринського району скасувала своє попереднє рішення про закриття школи.

За шість кілометрів від Біликівців є село Мартинівка з великою сучасною школою. Саме туди мали підвозити учнів. «Ми боїмося тієї дороги, як вогню, — каже жителька Біликівців Валентина Дудник. — Поїдьте, подивіться, скільки там хрестів стоїть. Дуже крутий узвіз. Тому й аварії стаються одна за одною, особливо зимою, коли слизько». Як розповіли батьки, районна влада запевняла, що до початку нинішнього навчального року зроблять об’їзну дорогу. Але обіцянка виявилася цяцянкою.

Одразу після зібрання громади вчителі та члени ініціативної групи пішли до односельців просити допомоги. «Гроші на школу давали навіть бідні, — каже один з батьків.— Пенсіонери ділилися своїми заощадженнями. До сліз приємно було про це дізнатися. Найбільше допомогли спонсори».

На зібрані кошти зробили ремонт й закупили необхідне обладнання. Цього року у перший клас підуть п’ятеро діток, наступного — шестеро. Загалом, на Вінниччині нараховується 170 шкіл, в яких навчається менше сорока учнів. 10 з них буде реорганізовано: одні стануть початковими, або, як значиться у документах, школами першого ступеня, на окремих взагалі почеплять замки.

Такі само проблеми й на Полтавщині. Як інформує наш власкор Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ, 1 вересня там відкриють двері 719 загальноосвітніх шкіл — на дев’ять більше, ніж торік. Однак навряд чи це може радувати, оскільки саме дев’ять шкіл знаходяться у зоні ризику: їх можуть закрити у новому навчальному році. Ще 15 шкіл ймовірно реорганізують ступенем нижче, засвідчує начальник ГУ освіти та науки ОДА Володимир Мирошниченко. Звісно, в обох випадках йдеться передусім про сільські малокомплектні школи.

Не менша проблема й з туалетами у сільських школах усіх регіонів країни. Наприклад, на Полтавщині цього року у 227 навчальних закладах облаштували так звані внутрішні туалети. Проте ще 123 залишаються без теплих вбиралень. Тоді як можливість перенести туалети з вулиць до приміщень є в усіх школах. Голова ОДА Олександр Удовіченко наполягає, що це питання слід «зняти якнайшвидше». Нагадаємо, 17 липня Прем’єр-міністр Микола Азаров поставив завдання до 1 вересня зробити в усіх сільських школах вбиральні всередині приміщень. Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник вважає, що проблему реально вирішити до 1 жовтня.

А ось у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Криму відрапортували, що усі навчальні заклади готові до 1 вересня. Однак потім з’явилися прикрі уточнення. Виконуюча обов’язки директора Керченської школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Євгенія Єжелева повідомила, що на ремонт очолюваного нею закладу так і не перерахували кошти, тому провести до початку навчального року всі необхідні роботи не встигнуть. «Ми постійно телефонуємо, а нам кажуть: «чекайте», «чекайте». До вересня ремонт ми вже у будь-якому випадку не встигнемо завершити. Про це не може бути й мови. Нам би хоч до зими встигнути. Так, своїми силами ми дещо підлатали, прийнамні через дірки неба не видно... Аби тільки дощ не пішов», — розповіла в. о. директора. Утім, за словами міністра освіти та науки Автономної Республіки Крим Віталіни Дзоз, такі випадки — виняток з правил. Більшість шкіл півострові готова прийняти учнів, передає наш власкор Роман ЧЕРЬОМУХІН.

Тож, підсумовуючи повідомлення з регіонів та столиці, можна сказати, що новий навчальний рік почнеться без сюрпризів. На щастя, цього року діти забезпечені підручниками, у школах спільними зусиллями (передусім батьківськими) зроблено ремонти та проведені прибирання. Щоправда, незмінною залишається проблема так званих шкільних та класних фондів, які ніхто не контролює, є запитання й до реорганізації сільських шкіл. Вирішувати їх доведеться вже по ходу.