11 серпня вузи мають оприлюднити списки усіх тих абітурієнтів, які навчатимуться за рахунок держбюджету. Утім, побачать там свої прізвища лише обрані щасливчики. 
Навчатися за державний рахунок цього року зможуть 127200 осіб, тоді як за студентські квитки змагаються понад шістсот тисяч вступників. У такий спосіб не виконується положення закону «Про вищу освіту», яке передбачає, що на першому курсі має бути понад 51 відсоток бюджетників, заявив учора голова Громадської ради освітян і науковців України, екс-міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко.
Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник пообіцяв перевірити після 25 серпня співвідношення студентів держзамовлення та контрактників. «Норма закону передбачає 50 на 50 контрактників і держзамовлення, і я думаю, що в цілому по вищих навчальних закладах її буде дотримано», — заявив міністр.
Юристів бідних не буває
А його попередник Станіслав Ніколаєнко переконує, що це неможливо через різке скорочення обсягів держзамовлення. 2007 року було профінансовано 145 тисяч місць, а цього року — лише 127200, нагадав він. За таких умов на бюджет потраплять тільки пільговики та переможці всеукраїнських олімпіад з найвищими балами із зовнішнього незалежного оцінювання.
Екс-міністр розкритикував також різке зменшення кількості бюджетних місць на навчання юристів, економістів та міжнародників. У деяких містах країни, за його словами, на навчання юристів за бюджетний рахунок передбачено всього-на-всього п’ять місць. Решта буде змушена йти на контракт. «Такі різкі скорочення призведуть до того, що ці професії стануть клановими. Вступити на юридичний факультет для дитини з бідної родини буде практично неможливо», — підсумував він. Водночас збільшення на 24 відсотки кількості бюджетних місць для ІТ-фахівців Станіслав Ніколаєнко вважає великим плюсом. Власне, іншої точки зору на таке рішення Міносвіти не існує. Питання лише в тому, чому це робиться за рахунок інших спеціальностей.
Конкурс доходить до 67,8 абітурієнта на місце
Водночас найпрестижнішим вузом країни вже нині можна назвати Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Вуз отримав рекордні 45500 заяв. Тож конкурс нині має захмарний. Як розповів проректор з науково-педагогічної роботи університету Володимир Бугров, у середньому — 14,1 чоловіка на місце, а на деякі спеціальності кількість претендентів вражає. Зокрема, реклама і маркетинг — 67,8, англійська мова — 53,5, видавнича справа та редагування — 47 претендентів.
Тих батьків, які від таких цифр уже потягнулися за валер’янкою, заспокоїмо, що порівнювати конкурс, який оголошується сьогодні, з тим, який існував до впровадження ЗНО, некоректно. Якщо раніше абітурієнти вступали максимум до двох вузів, то нині можуть подавати документи до п’яти, на три спеціальності до кожного. Тому природно, що після оголошення першого рейтингового списку рекомендують до вступу найсильніших вступників, які мають найвищі бали. Потім, коли відмінники визначаються з майбутньою «альма-матер» та відносять туди оригінали документів, конкурс «спадає». Проте цифри все одно свідчать про те, що в державі дефіцит якісної освіти, і над цим чиновникам варто замислитися.