Видобуте із ризиком для життя паливо виявляється непотрібним
На складах шахт збільшуються запаси непроданого вугілля. На Донеччині станом на 1 червня такого палива накопичилося близько 500 тисяч тонн. «Голос України» писав про критичну ситуацію, в якій узимку опинилося державне підприємство «Дзержинськвугілля», де видобуте не могли реалізувати три місяці. Через це частину гірників змушені були відправити у позачергові відпустки. Сьогодні в об’єднанні знову нагромаджується «чорне золото»: немає покупців. Кількість непроданого вугілля досягла майже 90 тисяч тонн.
Через проблеми із реалізацією потерпають державне підприємство «Макіїввугілля», де на шахтах лежить 382 тисячі тонн палива, а також шахта імені Скочинського — провідна у Донецькій вугільній енергетичній компанії. Є приклади, коли нереалізоване коксівне паливо, призначене для металургії, продають як енергетичне. «Це все одно, що топити пічку асигнаціями, але іншого виходу немає. Екологічні наслідки накопичення вугілля можуть бути дуже серйозними», — зазначив один із фахівців, із яким спілкувалася газета.
Коксівне вугілля, яке лежить просто неба, схильне до самозаймання. Крім того, якісні характеристики такого палива з часом знижуються. Продукція, видобута дорогою ціною і в прямому, і в переносному значенні, виявляється нікому не потрібною. Така тривожна тенденція зачепила шахти, які не входять до складу вертикально інтегрованих металургійних чи енергетичних компаній, тобто не мають прямих гарантованих каналів збуту.
Критичною називають ситуацію у ПАТ «Шахта імені Засядька», де на кінець минулого тижня накопичилося 60 тисяч тонн вугілля. Збут високоякісної продукції практично відсутній. На шахті зауважують, що протягом п’яти місяців до України завезено понад 6 мільйонів тонн коксівного вугілля за цінами, на 60—70 відсотків вищими за вітчизняне. Тому проблема збуту українського коксівного палива потребує екстреного вирішення на рівні уряду, адже мова йде про збереження вуглевидобутку та вугільних підприємств, вважають на шахті.
Металурги пояснюють необхідність завезення імпортного вугілля технологічними особливостями: для підготовки якісного коксу потрібне паливо різних марок. Разом із тим обсяг збуту вітчизняного палива напряму залежить від роботи металургійних підприємств. За даними Української асоціації сталеплавильників, у першому кварталі 2012-го ця галузь зберегла обсяги виробництва, однак збитки компаній збільшилися в три рази порівняно з відповідним періодом минулого року. Це — наслідок падіння цін та попиту на український метал на світових ринках.
Фото надане прес-службою підприємства.
На вугільному складі ПАТ «Шахта імені Засядька» ростуть гори палива.
