Ранкове засідання 5 червня
 
У Верховній Раді та під її стінами знову вирували політичні пристрасті довкола мовного питання. Зранку біля стін парламенту зібралися і прихильники, і противники ухвалення суперечливого законопроекту №9073 «Про засади державної мовної політики». Його авторами є депутати Верховної Ради від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що в разі його ухвалення російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України. 24 травня розгляд мовного законопроекту не відбувся через блокування парламенту. Прибічники Партії регіонів мітингували безпосередньо на майдані під будівлею Верховної Ради на захист мовного законопроекту. Об’єднана опозиція провела протестну акцію «За мову! За Батьківщину» у Маріїнському парку. А депутати декількох міських та обласних рад провели біля парламенту так звані виїзні сесії на захист української мови, яку, на їхню думку, ущемлюватиме запропонований законопроект. За даними міліції, у мітингах під Верховною Радою взяли участь близько п’яти тисяч осіб з різних регіонів України.
Водночас у сесійній залі до політичних баталій також готувалися заздалегідь. О дев’ятій ранку лідерів фракцій скликали на погоджувальну раду в кабінеті Голови Верховної Ради Володимира Литвина, яка відбувалася за зачиненими дверима. Коли відімкнули двері на балкон для преси, депутати від Партії регіонів уже зайняли «стратегічну оборону» — чатували навколо президії та трибуни парламенту. А опозиціонери розгорнули над місцями своїх депутатів величезні полотна з українським стягом, закликами на захист української мови та очільників опозиції.
На погоджувальній раді лідери фракцій і груп, як повідомила прес-секретар Голови Верховної Ради й керівник парламентської прес-служби Вікторія Шведова, обговорили різні варіанти й пропозиції щодо розв’язання проблеми, що склалася довкола мовного питання. Учасники погоджувальної ради домовилися розглядати всі п’ять мовних законопроектів відповідно до Регламенту, тобто за повною процедурою.
Пленарне засідання парламенту розпочалося вчасно — о 10-й ранку. Зареєструвалося 250 депутатів — опозиціонери не реєструвалися. Голова Верховної Ради Володимир Литвин закликав депутатів прийняти рішення з обговореного контраверсійного питання. Парламентарії ухвалили за основу законопроект № 9073 С. Ківалова та В. Колесніченка — за таке рішення проголосували 234 депутати (Партія регіонів — 187 «за», «БЮТ-«Батьківщина» — 0, «НУ—НС» — 2, КПУ — 25, Народна партія — 2, «Реформи заради майбутнього» — 6, позафракційні — 12). Інші законопроекти — про заборону звуження сфери застосування української мови (проект В. Кириленка, «НУ—НС»), про заборону звуження сфери застосування регіональних мов або мов меншин України (проект В. Колесніченка, Партія регіонів), про внесення змін до закону про дошкільну освіту щодо виховання рідною мовою (проект В. Колесніченка) на прохання їх авторів було знято з розгляду. Ще один законопроект В. Колесніченка — про внесення змін до закону про дошкільну освіту щодо організації навчально-виховного процесу також ухвалено за основу — 245 «за».
Після складання присяги народного депутата України Володимиром Лановим (обраного від блоку «НУ—НС») на вимогу двох фракцій — «БЮТ-«Батьківщина» і «НУ—НС» — В. Литвин оголосив перерву для консультацій. Опозиціонери були спантеличені: голосували за суперечливий мовний закон так швидко, що вони, схоже, розгубилися, не збагнувши, що відбувається.
Під час виступів від фракцій Володимир Каплієнко («Реформи заради майбутнього») заявив, що він не голосував за ухвалення законопроекту № 9073 у першому читанні й пообіцяв не голосувати за нього в другому читанні та в цілому, поклявшись: «Нехай у мене тоді відсохне рука». А бютівець Андрій Шкіль заявив, що опозиція не допустить ухвалення мовного законопроекту в цілому й на знак протесту покидає сесійну залу.
Що ж передбачає скандальний законопроект «Про засади державної мовної політики» 
№ 9073? Зокрема, пропонується встановити, що державною мовою України є українська. Тобто про другу державну мову не йдеться. Згідно з документом кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання. У контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України належать такі мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдовська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька. Ці мови можуть бути визнані органами місцевого самоврядування регіональними, за умови якщо кількість осіб — носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.
Законопроектом пропонується встановити, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. Однак у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови). У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Верховна Рада також ухвалила в цілому проект змін до Закону «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2009—2013 роки», зміни до постанови Верховної Ради «Про премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок». У першому читанні схвалено законопроекти про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно, зміни до законів «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо ліцензування господарської діяльності в будівництві), «Про електроенергетику», до Податкового кодексу щодо найменувань національних комісій, до деяких законодавчих актів України щодо діяльності міністерств.
Депутати привітали з днем народження своїх колег — Віктора Матчука, Миколу Романюка та Петра Цибенка.
 
Інші фото з цієї події  шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.