Днями Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи провів круглий стіл на тему: «Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості». У засіданні взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів, місцевої влади Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської областей, громадськості та науковці.
Голова комітету Анатолій Семинога розповів, що нині в країні активізувалося будівництво та реконструкція малих ГЕС, що пов’язано зі змінами в законодавстві. «Під час розглядів нових законопроектів ми помітили, що у народних обранців з’явилося бажання підвищити зелений тариф і таким чином збільшити будівництво нових ГЕС. Але виходячи із нинішньої ситуації, зрозуміло, що їх будівництво без екологічної експертизи не можливе», — підкреслив А. Семинога.
Заступник голови профільного комітету Іван Заєць переконаний, що така діяльність влади і бізнесу обумовлена необхідністю пошуку альтернатив в енергетичному забезпеченні країни. «Якщо говорити про виробництво електроенергії, то його левова частка припадає на АЕС та теплові станції, що завдає великої шкоди довкіллю та робить Україну імпортозалежною державою. В такій ситуації зросла увага до відновлюваних джерел енергії, водних ресурсів, вітру, сонця. Тут мова йде про нову політику в енергозабезпеченні країни. Але чи справді це так? Я в цьому сумніваюсь, швидше за все, енергетичні компанії та міністерства розглядають ГЕС як придаток до системи атомно-теплових станцій», — сказав парламентарій. Процес будівництва малих ГЕС, на його думку, не пронизаний належною державною волею. Зокрема, не простежується владної діяльності, орієнтованої на парадигму сталого розвитку, коли ефективність управлінського рішення, у даному разів будівництво МГЕС, визначається з урахуванням економічної та соціальної вигоди. Розгортання такого процесу в гірських умовах, за словами І. Зайця, відбувається без необхідного діалогу між владою, бізнесом, громадськістю і місцевими жителями. «Ми є свідками нарощування протиріч між ними, які вже набирають гострих форм. Причини цього лежать на поверхні. Насамперед центральна влада, по суті, усунулася від належного супроводу будівництва МГЕС, як в частині оцінки справжніх вигод і ризиків втрат, так і в частині діалогу з місцевим населенням, де все звелося до обіцянок», — зазначив заступник голови профільного комітету.
Він також констатував, що будівництво МГЕС у Карпатах розгортається в умовах мізерної публічності. «Ми маємо переламати ситуацію взаємних відчужень. Тому пошук консенсусу між владою, бізнесом і місцевими жителями має враховувати віддалений вплив цього проекту на довкілля та життя людей», — наголосив народний депутат.
Учасники засідання вважають, що реалізація таких планів означатиме фактичне знищення більшості карпатських річок, а з ними і туризму як виду відпочинку та послуг.