Ще недавно брати й сестри нині опинилися по різні боки кордонів і... стріляють один в одного. Це як розуміти?! Хто вирішує, що ти повинен іти стріляти?! На якій підставі можна посилати людину вбивати іншу людину?!
У мене два внуки в Омську — у Росії, два у Вінниці — в Україні. Хто має право змусити стріляти брата в брата?!
Не дає про себе забути й поранення сина, який повернувся з Афганістану без ноги. Але ж багато хто одержали своїх дітей вантажем 200. За що?..
Виявляється, прийняти рішення може якийсь глава держави й кілька бездарних силовиків, які не здатні думати своєю головою, та ще підбурювачі на кшталт жириновських. Але як можна втручатися в іншу державу, нав’язувати її суспільству свої порядки, якщо в себе не зміг зберегти навіть первинний осередок суспільних відносин — свою родину?!
Замість того щоб маніпулювати людьми, керівники різних сторін, збирайтеся в одному залі й домовляйтеся, домовляйтеся, домовляйтеся! Але не мордуйте людей, не посилайте їх на смерть незрозуміло заради чого. Найчастіше заради амбіцій одного.
Але ж у Росії ті самі проблеми, що й у нас: всепоглинаюча корупція, безробіття, низький життєвий рівень... Тож давайте вирішувати свої проблеми кожний у своїй хаті, не порушуючи кордонів!
Вінниця.
