Що більше часу віддаляє нас від афганської війни, то більше ми розуміємо, як мало знаємо про той період у нашій історії. Через 23 роки після виведення радянських військ з Афганістану світ побачила довідкова документально-публіцистична книга «Афганська арена. Дипломати і полководці». Це — вже далеко не перша книга Валерія Івановича Аблазова, учасника бойових дій у Афганістані (1979—1981 рр.). Але вперше у співавторах його сини Костянтин (колишній військовий, нині дипломат) та Іван (на військовій службі, кандидат політичних наук).
«На мій погляд, книга становить інтерес як компетентне й інформаційне джерело, що може бути використане всіма, особливо молодими читачами, хто зацікавлений у вивченні цієї унікальної центральноазіатської країни, — вважає генерал-лейтенант Руслан Аушев, голова Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді глав урядів держав СНД, Герой Радянського Союзу. — Важливо зазначити, що в книзі вшановуються видатні радянські воєначальники, які в різний час командували 40-ю армією. Мені особливо приємно відзначити, що серед них і земляк авторів — Борис Іванович Ткач, якого ми, на превеликий жаль, 2010 року проводили в останню дорогу. Я добре пам’ятаю, що саме тоді з’явилася ідея написання цієї книги, запропонована Валерієм Аблазовим в одній із наших розмов».
Як зазначив Сергій Червонописький, голова Української Спілки ветеранів Афганістану, депутат Верховної Ради 5-го скликання: «Два десятиліття ми в Українській спілці ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) виношували плани зібрати на конференції або урочистому заході всіх наших полководців афганської війни. Але реалізувати ці плани до сьогодні ні нам, ні організаціям ветеранів інших країн так і не вдалося. А тепер фізично зробити це стало неможливим.
Тільки віртуально, завдяки зусиллям авторів, в одній книзі зібралися всі разом — і дипломати, і полководці, що діяли на афганській арені... Ознайомлюючись із матеріалами книги, не можна не звернути увагу на те, що доля всіх воєначальників, які пройшли через Афганістан, які брали участь у воєнно-політичній спецоперації, пов’язана з Україною. Україна — батьківщина маршала Радянського Союзу С. Соколова, генералів П. Шкідченка, Б. Ткача, В. Єрмакова, П. Костенка, О. Шапошникова». Одні — брали участь у боях за визволення України, інші — командували військовими округами, обіймали високі службові посади. А комусь з веління долі випало рятувати Україну, та й світ, від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
