Сто років тому жителів Рівного приголомшила новина про залізну птицю, що кружлятиме над центром повіту. Не кожен повірив у це — навіть після офіційно вивішених оголошень. Але той, хто повірив і прийшов 4 квітня 1912 року на Казарменну площу (таких виявилося п’ятнадцять тисяч душ), зміг побачити літак — легендарний «Блеріо» під управлінням не менш легендарного Олександра Васильєва.

Спочатку організатори перших показових виступів літака у Рівному розраховували на проведення видовища на початку березня, але завадила зима. І видовище перенесли на місяць. Уточнила дату польотів газета «Юго-Западная Волынь» від 18 березня 1912 року: «Полеты победителя перелетов Петербург-Москва знаменитого авиатора Васильева состоятся в Ровно на Казарменной площади на аероплане «Блерио» в четверг, 29 марта». Але знову на заваді стала погода — затяжні дощі. Прояснилося на небі третього квітня, а наступного дня довгоочікуване дійство нарешті стало реальністю.

Репортаж про цей політ у газеті «Юго-Западная Волынь» (№ 590 від 5.04.12 р.) починався так: «По своей красоте полет Васильева в Ровно достоин знаменитого авиатора, который творит великое дело». Таке визначення мало під собою щонайменше два підґрунтя. Перше — сам політ. Дивовижний, з піруетами, вперше бачений Рівним. Друге — слава льотчика. На той час він був автором кількох авіарекордів. У липні 1911 року став переможцем першого перельоту «Петербург — Москва». За добу Васильєв пролетів 677 кілометрів, перевищивши світовий рекорд французького авіатора Бомона. Олександр Васильєв вважався улюбленцем імператора Миколи ІІ. А також тисяч глядачів, що приходили на його публічні показові польоти. Всесвітньо відомий французький винахідник, авіатор Луї Блеріо подарував Васильєву власного літака «Блеріо».

На цьому літаку Васильєв прилетів до Рівного із Харкова, де пережив складну пригоду. Сильний вітер перевернув літак догори колесами. Але льотчик справився із ситуацією. Публіка сприйняла переворот як унікальний трюк, а для пілота це випробування було чи не найскладнішим у житті. Вже потім він робив і «мертві петлі», й інші «викрутаси». Але тоді все сталося випадково і мало не коштувало Васильєву життя.

А ось у Рівному, при сприятливій погоді, політ пройшов нормально. Льотчик тричі піднімався на 1000 метрів. Кружляв переважно над Казарменною площею, де зібрався 15-тисячний люд. Скинув дві імітаційні бомби (болванки) і потрапив ними у виведене на землі коло. На завершення красиво приземлив свою «Бабочку» (так називався літак) на злітну смугу — під гучні оплески. Потім повітове начальство, знатні міщани тиснули йому руку, запрошували ще відвідати місто. Навіть орієнтовну дату для других «рівненських» (уже масових) польотів призначили — літо 1914 року. Цьому завадила здійснитися Перша світова війна.

Утім, у 1914 році з рівненських полів таки піднімалися літаки, бо сюди прибув інший відомий пілот, автор «мертвої петлі», штабс-капітан Петро Нестеров, на той час — начальник корпусного авіазагону 3-ї авіароти. Авіазагін прибув до Рівного залізницею 8 серпня, і в той же день Нестеров зробив перший випробувальний політ з рівненського аеродрому, а на третій день, разом із спостерігачем штабс-капітаном Лазаревим, вирушив у перший бойовий політ. Після виконання завдання літак Нестерова через несправність двигуна зробив вимушену посадку під Дубно. А 26 серпня 1914 року Петро Нестеров здійснив перший в історії авіації повітряний таран — ціною власного життя.

Трагічно склалася доля й Олександра Васильєва. Він також воював, на фронт пішов добровольцем. І то всупереч начальству, яке бачило його — автора книги-посібника «В боротьбі з повітряною стихією» — радше випробувачем нових літаків і наставником молодих пілотів.

...Васильєв разом з генералом Мартиновим летіли на «Морані» і після того, як осколки шрапнелі пошкодили двигун, здійснили посадку у ворожому тилу. Потрапили у полон, де Олександр Васильєв і помер. Де його могила, невідомо. А його ім’я яскраво вписалося в історію авіації.

Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.

Фото з архівів.

Олександр Васильєв.

«Блеріо» Олександра Васильєва перед вильотом.