Намет на шістдесят осіб, генератор та купа дров — такий вигляд має «епіцентр» містечка чорнобильців перед управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області. Після того, як правоохоронці та рятувальники в неділю забрали надане протестувальникам майно — великий намет та пічки-«буржуйки», — дві ночі та два дні учасники голодовки провели на вулиці або в неопалюваних наметах. Деякі підприємці та громадські організації підтримали ліквідаторів і привезли своє обладнання.

— Увесь вечір та півночі встановлювали та утеплювали намет, — проводить «екскурсію» учасник акції Віктор Поздняков із Райгородка Слов’янського району. — Особисто я зайняв те само місце, що й раніше. Хоча підготувався і до холоду: привіз із собою термокостюм, в якому можна спати на морозі, та водолазний костюм — про всяк випадок. Добрі люди принесли два електрочайники, хтось із жінок передав сушену липу, чай...

До Дмитра Гіріча зі Старобешевого приїхала дружина — підтримати та побачити. Сам чорнобилець голодував вісім днів, потім чоловіка забрала «швидка». У своєму районі отримав курс уколів та крапельниць у лікарні, після чого приєднався до товаришів знову.

У кутку намету розташовано розкладачку, на якій спав Геннадій Конопльов — учасник голодовки, який помер у неділю. До намету прикріплено Державний прапор із траурною стрічкою. На місці акції побільшало символіки політичних партій та громадських організацій: Комуністичної партії України, «Громадянської позиції», «Удару» та інших. Практична цінність таких агітнаметів незрозуміла. Але учасники протесту кажуть, що вдячні за підтримку всім, незалежно від політичних уподобань. Регулярно зустрічаються із чорнобильцями народні депутати України Михайло Волинець та Олег Ляшко. А от зустрічі із місцевою владою припинилися: керівництво Донеччини вважає, що акція набула політичного характеру.

— Нас звинувачують у тому, що ми отримуємо гроші за акцію протесту. Це неправда! — відкидає звинувачення донеччанин Сергій Попов. — Гроші, теплі речі, продукти приносять звичайні люди. Вони теж бажають нам триматися. Я працював в особливому ремонтно-відновлювальному батальйоні, обслуговував техніку, яка не випускалася із «зони». Мене забрали через військкомат, коли доньці було шість місяців. Тільки повернувся із Чорнобиля, і через три місяці почало погіршуватися здоров’я. Якщо нині так елементарно нехтують законами, пов’язаними із простими людьми, то що буде далі? Для себе влада законів дотримується чітко. А для нас?

Віктор Поздняков привіз на голодовку термокостюм та власні ліки.

Фото автора.