Вечірнє засідання 17 листопада

Ухваливши конституційною більшістю законопроект «Про вибори народних депутатів України», Верховна Рада продемонструвала свою здатність до компромісу. Таку думку після завершення обговорення цього документа висловив глава парламенту Володимир Литвин. «Сьогодні ми всі продемонстрували здатність на компроміс. Що таке компроміс? Це коли кожна сторона відчуває, що вона щось втратила у своїх планах, у своїх розрахунках, але в підсумку буде прийнято те середньозважене рішення, яке, очевидно, буде підтримано суспільством», — сказав він. Через хвилину на табло з’явилися результати голосування: 366 голосів «за». Отож наступна Верховна Рада обиратиметься на основі пропорційно-мажоритарної системи (225 народних депутатів буде обрано за партійними списками та ще 225 — в одномандатних округах). До того ж заборонено участь виборчих блоків, а прохідний бар’єр для політичних партій збільшено до 5 відсотків.
А перед цим голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради Руслан Князевич поінформував про роботу над законопроектом «Про вибори народних депутатів України». За його словами, після детального аналізу чинного законодавства, поданих законопроектів та історії виборчих систем в Україні, представники опозиції запропонували взяти за основу нинішнє законодавство та внести до нього відповідні зміни. А представники більшості запропонували як базовий взяти законопроект, внесений народним депутатом Олександром Єфремовим та іншими. Після цього опозиція, котра категорично не підтримувала цей документ, як компромісний варіант запропонувала законопроект, напрацьований робочою групою на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем. До того ж тільки на цей документ був висновок Венеціанської комісії. Водночас опозиція пропонувала, щоб 300 депутатів обиралися за пропорційною системою, а 150 — за мажоритарною, щоб у виборах могли брати участь виборчі блоки політичних партій та щоб виборчий бар’єр було знижено до 1 відсотка. Стосовно неполітичного блоку вимог опозиції, то вони зводилися до демократизації виборчого процесу та можливості захисту вибору людей.
Зрештою, саме неполітичні вимоги й були підтримані всіма членами ТСК. Тут, зокрема, йдеться про те, що закордонні виборчі дільниці мають утворюватися Центральною виборчою комісією виключно при закордонних дипломатичних установах та у військових частинах; що суб’єкти подання кандидатур до складу окружних та дільничних виборчих комісій мають право на заміну відповідних членів комісій; що всі кандидати в одномандатних виборчих округах мають право подавати своїх представників до складу дільничних виборчих комісій. Крім того, опозиція наполягала, що помилки та неточності, виявлені в поданих кандидатами документах, підлягають виправленню та що це не може бути підставою для відмови у реєстрації, що кандидатів в одномандатних округах реєструватиме виключно ЦВК, що виборчі бюлетені матимуть належний ступінь захисту тощо.
Під час обговорення більшість представників фракцій підтримали досягнутий компроміс. Сергій Подгорний («БЮТ-«Батьківщина») серед позитиву виокремив те, що виборчі комісії прийматимуть рішення більшістю від свого складу, а не більшістю від присутніх на засіданні, як це було під час місцевих виборів, та що голосування за межами виборчої дільниці буде можливе лише за наявності підтверджуючих документів. Микола Мартиненко («НУ—НС») наголосив, що хоч опозиція вважала за необхідне залишати закон, на основі якого проходили вибори у 2006 та 2007 роках, проте після внесення більшістю нового законопроекту у неї не було іншого вибору, як погодитись на змішану систему виборів, але з дотриманням демократичних процедур. Володимир Каплієнко («Реформи заради майбутнього»), привітавши досягнення компромісу, сказав, що члени групи завжди наполягали на праві самовисування кандидатів в одномандатних виборчих округах, бо це приведе до парламенту нових політиків. Володимир Олійник (Партія регіонів) наголосив, що новий законопроект дасть змогу провести демократичні та відкриті вибори, котрі буде визнано і світом, і українським народом. Петро Симоненко (КПУ) звернув увагу, що після ухвалення цього законопроекту важливо домогтися відповідальності влади та суб’єктів виборчого процесу за забезпечення справжнього волевиявлення громадян, чому, на його думку, сприятиме те, що більше не буде так званих відкріпних талонів.
Після цього Верховна Рада розглянула три законопроекти про ринок земель. Взявши за основу документ, поданий Кабінетом Міністрів, парламентарії проголосували за направлення його на повторне перше читання. В цілому ухвалено законопроект «Про державну службу».