Урок фізкультури чи фізичне безкультур’я?

У НВК «Гімназія Сихівська» свого часу створили спортивні клуби, в яких займається близько 400 дітей мікрорайону. Один з них — «Пошук» (залучають до оздоровлення, змістовного дозвілля талановитих дітей), інший — «Тайфун» (кікбоксинг). За останні роки поновлено роботу плавального басейну, створено зал для занять кікбоксингом, реконструйовано футбольне поле. Учні НВК займають призові місця в обласних змаганнях з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч», успішно виступають і в зональних всеукраїнських турнірах. Юні футболісти у змаганнях на призи «Діджус-футбол» стали переможцями Всеукраїнського фіналу. Гімназисти взяли участь у неофіційній першості Світу з футболу (школярі 10—12 років з 70 країн) і посіли перше місце.

У закладі функціонує методичний кабінет з фізичної культури, який став базовим для педагогів області.

Ви скажете — це міська школа, великі можливості. Загляньмо тоді в село Бишів Радехівського району, де впродовж 30 років працює заслужений вчитель України Ігор Кубай. Тут особливу популярність мають Малі олімпійські ігри, які регулярно проводяться з 1983-го.

Успішно працюють спеціалізовані спортивні класи з футболу при ЗОШ №73. Це навчальні групи підготовки СДЮШОР «Карпати». Впродовж останніх трьох років учні школи стають переможцями та призерами фіналу змагань з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч» серед середньої вікової групи. На світовому форумі в Південно-Африканській Республіці посіли четверте місце.

Ще один острівець здоров’я — у Новояворівську, де збудовано Палац льодових видів спорту. Діє також відділення хокею з шайбою в Яворівській районній ДЮСШ, спеціалізований клас.

Десять років тому на Жовківщині започаткували (уперше в Україні) районну футбольну з команд шкіл. У районних змаганнях беруть участь до 60 команд. На Жовківщині також уперше в країні проведено курси з підготовки юних суддів з футболу...

Таким чином, понад тисячу учнів району залучено до занять футболом. Подібні ліги створено у Радехівському, Кам’янко-Бузькому районах, Львові. З метою вдосконалення системи фізичного виховання ми ввели «Паспорт здоров’я», або карту динаміки показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів.

Львів.

Я б нізащо не пішла працювати до школи, бо найтяжча робота у стаціонарному відділенні лікарні — це курорт. У лікарні медсестра — «тінь» лікаря, котрий приймає рішення і за все відповідає. У школі медпрацівник — найголовніша особа, котра стоїть на варті здоров’я, а то й життя дитини. Свого часу, у хірургічному відділенні я «заробила» медикаментозну алергію, тому й пішла до школи. За майже 900 гривень зарплати звалила на свої плечі величезну відповідальність.

Добре, що потрапила до одного з найкращих закладів міста. Проте, хоч як старалася, вчасно аж ніяк не всі учні надали медичну довідку про стан свого здоров’я. Знаю, це ахіллесова п’ята всіх шкіл. І сама медсестра не може тут нічого вдіяти. Проте, коли на уроці фізкультури чи на іншому занятті трапляється якась неприємність — всі стріли летять у мій бік. Це найболючіша проблема, бо часто доводиться працювати всліпу, як кажуть.

Друга. Коли школяреві стає зле, ми викликаємо «швидку допомогу», негайно повідомляємо про це батьків і просимо їх приїхати. Дуже часто вони заявляють, що зайняті, приїхати не можуть. Усе, що я можу в такому випадку як медсестра — ізолювати учня і... чекати батьків.

Третя проблема — харчування. Скільки вже сказано й написано про «зброю масового знищення» — чіпси, сухарики, газовану солодку воду, однак діти продовжують їх вживати. Є непоодинокі випадки, коли виразку шлунка виявляли у 13—14-літніх підлітків, а гастрити — у 10-літніх.

Окремо хочу сказати про вакцинацію. Дуже багато шкоди наробили ЗМІ своїми коментарями щодо цієї справи. Батьки, надивившись жахів, або взагалі відмовлялися щеплювати дитину, або шукали якусь «особливу» вакцину...

На жаль, цими труднощами не обмежується робота медсестри у школі.

Черкаська область.