Не можна проігнорувати севастопольського старшокласника, котрий висловив розумні та, найголовніше, такі пропозиції з удосконалення уроків фізкультури в одинадцятирічці, які легко можна реалізувати. Але, запитаєте, хто б це дослухався до думки школяра, якщо часом можновладці не чують авторитетного вченого, що буквально пробиває ідею реформування системи. Тому вона, застаріла як і шкільний спортінвентар, і жива. А поки вона в дії, нехай і покрита пилом бюрократії та консерватизму, її, до прийняття прогресивної, педагоги виконують.
І виконують здебільшого сумлінно, про що розповідають діти, котрі не нудьгують на фізрі. Мені довелось поспілкуватися з багатьма хлопчиками і дівчатками з різними поглядами на урок. Сьогодні слово Софійці Курбатовій, столичній шестикласниці:
— Я навчаюся в спеціалізованій 250-й школі. На уроках фізкультури ніколи не нудьгувала, але нині він мені більше подобається, ніж, скажімо, у четвертому класі. Цей предмет у школі ведуть три вчителі — двоє молодих і дещо старший. Нашого звуть Віктор Іванович. Розповісти, як проходив останній урок? Нас вишикували, ми відповіли на привітання вчителя, який сказав тему заняття, і почали розминку. П’ять хвилин бігали навколо стадіону, потім робили вправи для рук і ніг, віджималися від землі. Перед здачею нормативів тренуємося з учителем.
Того дня «качали» прес — за хвилину дівчаткам треба зробити вправу 40 разів, а хлопчикам — 44. Після цього здавали «хвости».
Я, наприклад, раніше теж мала один і перездавала залік зі стрибків на скакалці. Інші учні бігали, кидали м’яча, стрибали. Якщо залишається час, ми граємо в «перестрілку», піонербол (хлопчики у футбол), баскетбол. А взагалі на уроках ми бігаємо, стрибаємо в довжину, віджимаємося, підтягуємося на турніку (хлопчики).
Випадків травмування не пам’ятаю, пустощів також — з цим у нас суворо. Якось дівчинці стало зле, та й у мене недавно голова боліла... У такому разі надає допомогу медсестра. У нашому класі троє дітей звільнені від занять через хворобу, але на уроки вони обов’язково ходять і виконують вправи, хто скільки може. Оцінки дізнаємося одразу після виконання нормативу, і якщо хочемо її поліпшити — тренуємося і перездаємо...
Займаємося ми в спортивній формі, яку забувати не бажано — батькам одразу повідомляють, якщо це повторюється не один раз. Кожний урок цікавий по своєму, але нудно не буває, оскільки всі 45 хвилин ми в русі, у грі. Тому «двійок» з фізкультури бути не може, якщо намагаєшся робити все за вчителем.
Записав Іван ІЛЛЯШ.
Фото автора.
